Інженер-капітан (військове звання)

Інженер-капіта́н (лат. ingenium — здібність, винахідливість; і від пізнього лат. capitaneus — воєначальник) — військове звання офіцерського, інженерно-технічного складу Червоної армії.

Вище старшого технік-лейтенанта і нижче інженер-майора.

Це звання суттєво відрізнялося для різних служб.

Введене постановою ДКО СРСР:

• від 22 січня 1942 № 1180сс «Питання військово-повітряних сил Червоної Армії» звання інженер-капітан інженерно-авіаційної служби;
• від 4 квітня 1942 № 1528 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу ВПС ВМФ» і наказом НК ВМФ від 10 квітня 1942 ті самі звання вводились в ВМФ СРСР;
• від 3 березня 1942 № 1381 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу артилерії Червоної Армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР № 68 від 4 березня 1942 звання інженер-капітан інженерно-артилерійської служби.

Джерела

• Военный энциклопедический словарь. Издание второе / Маршал Советского Союза С. Ф. Афромеев — председатель. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим. (рос.)
• Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.

Молодше звання Старший технік-лейтенант

Військово-технічний склад РСЧА СРСР (1942/43-1971) Інженер-капітан

Старше звання інженер-майор