Інститут загальної та невідкладної хірургії імені Володимира Зайцева
| Інститут загальної та невідкладної хірургії імені Володимира Зайцева | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1930 | |||
| Абревіатура | ІЗНХ | |||
| Приналежність | Академія медичних наук України | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Адреса | Україна, 61103, м. Харків, в’їзд Балакірєва,1 | |||
| Тип | науково-дослідний інститут | |||
Інститут загальної та невідкладної хірургії імені Володимира Терентійовича Зайцева — науково-дослідний інститут, заснований у 1930 році в Харкові.[1][2][3]
Інститут ставить перед собою завдання з вирішення проблем невідкладної хірургії та переливання крові, лікування ран, пересадки органів і тканин, лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.[3]
Історія[ред. | ред. код]
Інститут було створено під назвою Український інститут переливання крові та гематології у 1930 році з ініціативи В. Н. Шамова, який і був його директором до 1934 року.[1][2][3]
У 1932 році інститут було перейменовано на Український інститут переливання крові та невідкладної хірургії.[1][2][3].
В 1936 директором став А. Л. Слобідський[1][2][3].
З 1938 року до 1939 року в інституті розробляли схему переливання крові на бойовому полі[2]
Під час Другої світової війни евакуйовано у Сталінград (тепер Волгоград), а згодом — у Саратов.[2][3]. З 1941 року до 1943 року інститут працював як головна станція з переливання крові із забезпечення кров'ю медустанов фронтів.[1][2] З 23 червня 1941 року до 18 травня 1945 року було приготовлено 68 тонн крові та прооперовано 250 тисяч пацієнтів.[2][3]
10 вересня 1943 повернувся до Харкова, де з жовтня 1943 відновив свою діяльність.[2]
У 1965 році отримав назву Харківський НДІ загальної та невідкладної хірургії. Директором став А. А. Шалімов.[1][2][3]
З 1974 року до 1999 року директором працював В. Т. Зайцев.[3] Він створив школу для хірургів-невідкладників та школу хірургічної гастроентерології.[1][2][3]
З 1999 року директором працює Валерій Бойко.[2][3].
З 2000 належить Академії медичних наук України.[1][2]
Відділення[ред. | ред. код]
Інститут складається з таких підрозділів.[2][3]
- Відділення оперативної ендоскопії
- Відділення невідкладної хірургії черевної порожнини.
- Відділення хірургічних інфекцій.
- Відділення травматичного шоку.
- Відділення анестезіології.
- Відділення реанімації та інтенсивної терапії.
- Відділення гострих захворювань судин.
- Відділення кардіохірургії та невідкладної кардіології
- Відділення інтервенційної кардіології
- Відділення захворювань стравоходу та шлунково-кишкового тракту.
- Відділення хірургії печінки та жовчовивідних шляхів.
- Відділення торакальної хірургії.
- Діагностична лабораторія.
- Відділення клініко-інструментальної та ультразвукової діагностики патології внутрішніх органів та серцево-судинної системи.
- Лабораторія патоморфології та експериментальної хірургії.
- Відділення комплексного програмування розвитку невідкладної хірургії та захисту інтелектуальної власності.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Об институте (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Медицинские научно-исследовательские институты Харькова: (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Институт общей и неотложной хирургии: вчера, сегодня, завтра (рос.). Архів оригіналу за 15 вересня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.