Інформація з обмеженим доступом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Інформа́ція з обме́женим до́ступом — інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб. Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, перша може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

Види інформації з обмеженим доступом[ред. | ред. код]

До інформації з обмеженим доступом належить конфіденційна, службова та таємна інформація. Загалом, в Україні налічується близько 20 видів інформації з обмеженим доступом (банківська, лікарська, адвокатська таємниця, таємниця сповіді).

Будь-яка інша інформація вважається відкритою і отримати доступ до неї мають право всі громадяни України, незалежно від того стосується їх ця інформація безпосередньо чи ні.

Заборона обмеження доступу до інформації[ред. | ред. код]

Відповідно до Ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» і Ст. 21 ЗУ «Про інформацію» не може бути віднесено до інформації з обмеженим доступом наступних даних:

  • про розпорядження бюджетними коштами;
  • про володіння, користування чи розпорядження державним або комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів
  • про умови отримання державних та/або комунальних коштів або майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно;
  • декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади, обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії;[1]
  • про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
  • про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;
  • про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
  • про факти порушення прав і свобод людини і громадянина;
  • про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб.[2]

Оприлюднення інформації з обмеженим доступом[ред. | ред. код]

В ст. 29 ЗУ «Про інформацію» сказано, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

В свою чергу, предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 9 травня 2011.
  2. ЗУ "Про інформацію". Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 9 травня 2011.

Посилання[ред. | ред. код]