Інґрід Скьолдвер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інґрід Скьолдвер
Народилася 8 серпня 1993(1993-08-08) (30 років)
Сортланнd, Нурланн, Норвегія
Країна  Норвегія
Діяльність захисниця довкілля

Інґрід Скьолдвер (нар. 8 серпня 1993 р.) — норвезька екологічна активістка, колишній голова екологічної організації «Природа та молодь». Вона родом із Сортланда в Вестеролені. До того, як 10 січня 2016 року її обрали головою організації Природа та молодість, Інґрід обіймала декілька посад в організації, останню як заступниці голови. На посаді голови вона перебувала до 2017 року[1].

Екологічна дія[ред. | ред. код]

У лютому 2016 року Інґрід була залучена до дій проти запланованого проєкту Nordic Mining у Фьордефьордені[2]. Крім цього заходу, вона брала особливу участь у акції «Природа та молодь» проти нафти. Як старша радниця з питань нафти Скьолдвер також працювала в екологічному фонді Bellona,[1] і з 2015 по 2017 рік була членом Національної ради Норвезького товариства охорони природи[3]. Зараз вона є заступницею голови Народної акції за звільнення від нафти Лофотен, Вестерол і Сенья (Фолькеаксьонен).

Протягом 2018 року Природа та молодість об’єднали зусилля з Грінпіс і Grandparents Climate Campaign, щоб подати до суду на норвезький уряд за відкриття нових районів Арктики для буріння нафти. Коаліція трьох екологічних груп стверджувала, що цей крок уряду порушує Конституцію Норвегії, а також прихильність нації Паризькій угоді.[4] Суди постановили, що поточне і запропоноване буріння в Арктиці не порушує конституційне право на здоровий клімат.[5]

Однак успіх до Скьолдвер прийшов в квітні 2019 року, коли дії Folkeaksjonen, а також її співпраця з іншими норвезькими неурядовими організаціями та політиками призвели до постійного захисту Лофотенських островів, Вестеролена та Сеньї від нафтового буріння.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Ingrid Skjoldvær. Natur og Ungdom. Архів оригіналу за 11 June 2015. Процитовано 5 травня 2019.
  2. Avviser klager mot sjødeponi. Putsj. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  3. Ingrid Skjoldvær from Young Friends of the Earth Norway to speak at Arctic Frontiers 2017. MyNewsDesk. Архів оригіналу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
  4. Neilza Polidore (22 листопада 2017). The People vs Arctic Oil: Historic climate trial ends. Greenpeace.org.uk. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 19 травня 2019.
  5. Thomas Nilsen (4 січня 2018). Environmentalists lose climate lawsuit over Arctic oil drilling. The Barents Observer. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 19 травня 2019.
  6. Labour Party of Norway Commits to Permanently Banning Oil Exploration in Norwegian Arctic. GlobalNewsWire. 4 квітня 2019. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 травня 2019.

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]