Іоан Дічезаре
| Іоан Дічезаре | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рум. Ioan Dicezare | |||||||
 | |||||||
| Народився |
12 серпня 1916 Бухарест, Румунія | ||||||
| Помер |
10 серпня 2012[1] (95 років) Бухарест, Румунія | ||||||
| Країна |
 Румунія | ||||||
| Діяльність | Ас | ||||||
| Знання мов | румунська | ||||||
| Учасник | Друга світова війна і німецько-радянська війна | ||||||
| Військове звання | генерал-лейтенант | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Іоан Дічезаре (рум. Ioan Dicezare; 12 серпня 1916, Бухарест — 10 серпня 2012, Бухарест) — румунський льотчик-ас, один з найбільш результативних пілотів-винищувачів за всю історію румунської авіації.
До травня 1945 року Іоан Дічезаре, зробивши більше 500 бойових вильотів, здобув 16 підтверджених і 3 ймовірні перемоги.[2] За іншими даними здобув 40 повітряних перемог.
Біографія[ред. | ред. код]
Італійського походження, справжнє прізвище родини Ді Чезаре.
З самого початку Другої світової війни літав у складі 7-ї винищувальної групи («Grupul 7 Vânătoare»). Воював проти авіації СРСР, США, а після виходу Румунії з Осі — проти Третього Рейху. Брав участь у боях під Сталінградом, Дніпропетровськом і Маріуполем, де він воював на боці німецької авіації; до 23 серпня 1944 брав участь в обороні нафтопромислів Плоєшті від бомбардувань авіації США, після 23 серпня 1944 року до кінця війни воював проти люфтваффе.
Літав на винищувачі Messerschmitt Bf 109 з розпізнавальним знаком «Hai fetiţo!» («Давайте, дівчатка!»).[2]
Найвідоміший бойовий епізод пов'язаний зі збитим ним 22 квітня 1943 радянським бомбардувальником Іл-4. Іоан Дічезаре після приземлення поруч з місцем падіння літака противника, погрожуючи пістолетом «Беретта», взяв в полон двох пілотів збитого бомбардувальника.
Він був останнім з живих пілотів 7-ї винищувальної групи ВПС Румунії, яким вдалося уникнути оточення і полону під Сталінградом.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «Доблесний авіатор»
- золотий хрест (19 вересня 1941)
- планка (4 листопада 1941)
- 2 планки (1942)
- кавалерський хрест з двома планками (1943)
- Орден Корони Румунії, лицарський хрест (1943)
- Залізний хрест (Третій Рейх)
- 2-го класу (6 червня 1943)
- 1-го класу (17 серпня 1943)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (30 серпня 1943)
- Авіаційна планка винищувача (Третій Рейх)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Doliu în aviația românească. A murit Generalul Ioan Dicezare, unul dintre ultimii piloți de vânătoare români din al doilea Război Mondial
- ↑ а б Doliu în aviaţia românească. A murit Generalul Ioan Dicezare, unul dintre ultimii piloţi de vânătoare români din al doilea Război Mondial | Ştiri, Știri România. Libertatea (рум.). 10 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 16 серпня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Авіаторм Другої світової. Іоан Дічезаре (Ioan Dicezare) [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 12 серпня
- Народились 1916
- Уродженці Бухареста
- Померли 10 серпня
- Померли 2012
- Померли в Бухаресті
- Нагороджені орденом «Доблесний авіатор»
- Кавалери ордена Корони Румунії
- Кавалери ордена Михая Хороброго 3-го класу
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Італійці Румунії
- Румунські генерали
- Генерал-лейтенанти
- Учасники Другої світової війни з Румунії
- Учасники Сталінградської битви