Іонічна школа
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (грудень 2023) |
 |
Іонічна школа — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. |
Від назви Іонічних островів — назва кількох явищ у розвитку грецької культури, які випередили деякі процеси модернізації та прилучення до загальної європейської культури в материковій Греції (переважно на межі XVIII та XIX століть). Це відбулося внаслідок того, що Іонічні острови не перебували під османською кормигою і були значно більше відкриті західному світові. Виділяють такі «іонічні» школи:
- в образотворчому мистецтві, від XVII століття, коли художники Іонічних островів сприйняли вплив італійського бароко, до приблизно середини XIX століття; ключова подія — відкриття художньої школи скульптора Павлоса Просалендіса.
- в літературі (послідовники Діонісіоса Соломоса: Георгіос Терцетис, Андреас Ласкаратос, Юліос Типалдос, Герасимос Маркорас, Іаковос Полілас, Георгіос Калосгурос та інші);
- в музиці (Ніколаос Мандзарос, Спірідон Ксіндас, Павлос Каррер, Спірідон Самарас, Діонісіос Лавранґас, Георгіос Ламбелет).