Ірена Кшивицька
Ірена Кшивицька | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Irena Krzywicka | ||||
Народження |
28 травня 1899[1][2] Єнісейськ, Єнісейська губернія, Російська імперія | |||
Смерть |
12 липня 1994[1] (95 років) Бюр-сюр-Іветт | |||
Поховання | Лютеранський цвинтар Варшавиd | |||
Громадянство (підданство) | Республіка Польща | |||
Знання мов |
| |||
Ім'я при народженні | пол. Irena Goldberg | |||
Діяльність |
| |||
Член | Польський PEN Clubd і Спілка письменників Польщіd | |||
Alma mater | Факультет польських студій Варшавського університетуd | |||
Діти |
| |||
| ||||
Ірена Кшивицька у Вікісховищі |
Ірена Кшивицька, до шлюбу Гольдберг, 28 травня 1899, Єнісейськ, Російська імперія — 12 липня 1994, Бюр-сюр-Іветт, Франція — польська феміністка, письменниця та перекладачка, пропагувала сексуальну освіту, контрацепцію та планування батьківства.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась в родині польсько-єврейської лівої інтелігенції. Її батьки були соціалістичними активістами, засланими до Сибіру. Там народилася Ірена. Її батько, Станіслав Гольдберг, був лікарем, а мати стоматологинею. Під час заслання батько захворів на туберкульоз і помер через три роки після повернення до Польщі.[4] Мати виховувала її в дусі толерантності та раціоналізму.
У 1922 році Ірена Гольдберг закінчила Варшавський університет за спеціальністю польська мова. Докторську дисертацію вона не завершила через конфлікт із керівником. В університеті опублікувала перший нарис Kiść bzu («Гілка бузку»).
У 1923 році одружилася з Єжи Кшивіцьким, сином соціолога та борця за права жінок Людвіка Кшивіцького. Незабаром після весілля Кшивицька поїхала на Корсику зі своїм коханим Вальтером Газенклевером, відомим німецьким поетом і драматургом. Народила синів Петра та Анджея. Вважала свій шлюб щасливим.
Феміністична діяльність[ред. | ред. код]
Ірена Кшивіцька була авторкою кількох романів та перекладених творів Веллса, Макса Фріша та Фрідріха Дюрренматта. Мала стосунки з Тадеушем Бой-Желенським. Робота Кшивицької щодо поширення знань про сексуальну освіту та контрацепцію зробила її найвідомішою феміністкою довоєнної Польщі. Вона говорила про аборти, жіночу сексуальність та гомосексуальність.
Кшивіцька з Бой-Желенським відкрили клініку у Варшаві, де безкоштовно надавали інформацію з планування сім'ї. Праві активісти стверджували, що Кшивіцька «шкодить нації».
Друга світова та еміграція[ред. | ред. код]
Під час Другої світової війни та окупації Польщі Кшивіцькій довелося переховуватися під фальшивим ім'ям, оскільки її внесли до нацистського списку людей, позначених для знищення. Вона допомагала підпільній Армії Крайової в діях опору. Під час війни загинули троє з її близьких: чоловік (імовірно вбитий у Катинській різанині), Бой-Желенський (вбитий у Львові) та син Петро.
У 1945—1946 рр. Кживицька працювала у польському посольстві в Парижі, але врешті повернувся до Польщі. Вона виїхала з Польщі в 1962 році, щоб допомогти у кар'єрі свого сина, який отримав стипендію Фонду Форда. Вони їхали спочатку до Швейцарії, а потім до Франції. Довгий час вона жила в Буре-сюр-Іветте.
Твори[ред. | ред. код]
- Pierwsza krew ('The First Blood'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1933; since 1948 entitled Gorzkie zakwitanie ('Bitter Blooming'), reissued by Wydawnictwo Krytyki Politycznej, Warszawa 2008, ISBN 978-83-61006-30-5
- Sekret kobiety ('A Woman's Secret'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1933
- Sąd idzie, reportaże sądowe ('The Court is Coming', court reports), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», 1935, reissue «Czytelnik», Warszawa 1998 ISBN 83-07-02657-1
- Zwycięzka samotność. Kobieta szuka siebie ('Victorious Loneliness. A Woman in Search of Herself'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1935
- Co odpowiadać dorosłym na drażliwe pytania ('How to Answer Thorny Questions from Adults'), essays, Towarzystwo Wydawnicze «Rój», 1936
- Ucieczka z ciemności ('Escape from Darkness'), novels, 1939
- Tajemna przemoc ('Secret Violence'), Wydawnictwo Awir, Katowice 1947
- Skuci i wolni ('Shackled and Free'), novels
- Rodzina Martenów ('The Marten Family'), Czytelnik, Warszawa 1947
- Bunt Kamila Martena ('The Rebellion of Kamil Marten'), Czytelnik, Warszawa 1948
- Siew przyszłości ('The Sowing of the Future'), Czytelnik, Warszawa 1953
- Dzieci wśród nocy ('Children at Night'), Czytelnik, Warszawa 1948
- Dr Anna Leśna ('Dr. Anna Leśna'), Czytelnik, Warszawa 1951
- Żywot uczonego. O Ludwiku Krzywickim ('The Life of a Scientist. About Ludwik Krzywicki'), Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1951
- Wichura i trzciny ('The Gale and the Reeds'), Nasza Księgarnia, Warszawa 1959
- Wielcy i niewielcy ('The Great Ones and the Not So Great Ones'), memoirs, Czytelnik, Warszawa 1960
- Mieszane towarzystwo. Opowiadania dla dorosłych o zwierzętach ('A Mixed Company. Stories for Adults about Animals'), Czytelnik, Warszawa 1961, reissued 1997, ISBN 83-07-02574-5
- Miłość… małżeństwo… dzieci… ('Love… Marriage… Children…'), essays published in 1950—1962, Iskry, Warszawa 1962
- Wyznania gorszycielki ('Confessions of a Scandalous Woman'), autobiography, Czytelnik, Warszawa 1992, ISBN 83-07-02261-4
- Kontrola współczesności. Wybór międzywojennej publicystyki społecznej i literackiej z lat 1924—1939 ('Control of Contemporary Times. A Selection from Interwar Social and Literary Journalism, 1924—1939'), ed. Agata Zawiszewska, Wydawnictwo Feminoteki, Warszawa 2008, ISBN 978-83-924783-4-8
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ e-teatr.pl — 2004.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Sławomir Koper. Wpływowe kobiety Drugiej Rzeczypospolitej. Bellona. с. 157—158. ISBN 978-831-112-1454.
Посилання[ред. | ред. код]
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ірена Кшивицька
|
- Народились 28 травня
- Народились 1899
- Уродженці Єнісейської губернії
- Померли 12 липня
- Померли 1994
- Поховані на Лютеранському цвинтарі Варшави
- Польські атеїсти
- Атеїстки
- Польські євреї
- Польські феміністки
- Польські емігранти до Франції
- Письменниці-феміністки
- Польські перекладачки
- Польські письменниці
- Сексуальна освіта