Ірена Кшивицька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірена Кшивицька
пол. Irena Krzywicka
Народження 28 травня 1899(1899-05-28)[1][2]
Єнісейськ, Єнісейська губернія, Російська імперія
Смерть 12 липня 1994(1994-07-12)[1] (95 років)
Бюр-сюр-Іветт
Поховання Лютеранський цвинтар Варшавиd
Громадянство (підданство)  Республіка Польща
Знання мов
  • польська[1][3]
  • Ім'я при народженні пол. Irena Goldberg
    Діяльність
  • активістка за права жінок, письменниця
  • Член Польський PEN Clubd і Спілка письменників Польщіd
    Alma mater Факультет польських студій Варшавського університетуd
    Діти
  • Andrzej Krzywickid

  • CMNS: Ірена Кшивицька у Вікісховищі

    Ірена Кшивицька, до шлюбу Гольдберг, 28 травня 1899, Єнісейськ, Російська імперія — 12 липня 1994, Бюр-сюр-Іветт, Франція — польська феміністка, письменниця та перекладачка, пропагувала сексуальну освіту, контрацепцію та планування батьківства.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народилась в родині польсько-єврейської лівої інтелігенції. Її батьки були соціалістичними активістами, засланими до Сибіру. Там народилася Ірена. Її батько, Станіслав Гольдберг, був лікарем, а мати стоматологинею. Під час заслання батько захворів на туберкульоз і помер через три роки після повернення до Польщі.[4] Мати виховувала її в дусі толерантності та раціоналізму.

    У 1922 році Ірена Гольдберг закінчила Варшавський університет за спеціальністю польська мова. Докторську дисертацію вона не завершила через конфлікт із керівником. В університеті опублікувала перший нарис Kiść bzu («Гілка бузку»).

    У 1923 році одружилася з Єжи Кшивіцьким, сином соціолога та борця за права жінок Людвіка Кшивіцького. Незабаром після весілля Кшивицька поїхала на Корсику зі своїм коханим Вальтером Газенклевером, відомим німецьким поетом і драматургом. Народила синів Петра та Анджея. Вважала свій шлюб щасливим.

    Феміністична діяльність[ред. | ред. код]

    Ірена Кшивицька. Віткаці, 1928 рік

    Ірена Кшивіцька була авторкою кількох романів та перекладених творів Веллса, Макса Фріша та Фрідріха Дюрренматта. Мала стосунки з Тадеушем Бой-Желенським. Робота Кшивицької щодо поширення знань про сексуальну освіту та контрацепцію зробила її найвідомішою феміністкою довоєнної Польщі. Вона говорила про аборти, жіночу сексуальність та гомосексуальність.

    Кшивіцька з Бой-Желенським відкрили клініку у Варшаві, де безкоштовно надавали інформацію з планування сім'ї. Праві активісти стверджували, що Кшивіцька «шкодить нації».

    Друга світова та еміграція[ред. | ред. код]

    Під час Другої світової війни та окупації Польщі Кшивіцькій довелося переховуватися під фальшивим ім'ям, оскільки її внесли до нацистського списку людей, позначених для знищення. Вона допомагала підпільній Армії Крайової в діях опору. Під час війни загинули троє з її близьких: чоловік (імовірно вбитий у Катинській різанині), Бой-Желенський (вбитий у Львові) та син Петро.

    У 1945—1946 рр. Кживицька працювала у польському посольстві в Парижі, але врешті повернувся до Польщі. Вона виїхала з Польщі в 1962 році, щоб допомогти у кар'єрі свого сина, який отримав стипендію Фонду Форда. Вони їхали спочатку до Швейцарії, а потім до Франції. Довгий час вона жила в Буре-сюр-Іветте.

    Твори[ред. | ред. код]

    • Pierwsza krew ('The First Blood'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1933; since 1948 entitled Gorzkie zakwitanie ('Bitter Blooming'), reissued by Wydawnictwo Krytyki Politycznej, Warszawa 2008, ISBN 978-83-61006-30-5
    • Sekret kobiety ('A Woman's Secret'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1933
    • Sąd idzie, reportaże sądowe ('The Court is Coming', court reports), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», 1935, reissue «Czytelnik», Warszawa 1998 ISBN 83-07-02657-1
    • Zwycięzka samotność. Kobieta szuka siebie ('Victorious Loneliness. A Woman in Search of Herself'), Towarzystwo Wydawnicze «Rój», Warszawa 1935
    • Co odpowiadać dorosłym na drażliwe pytania ('How to Answer Thorny Questions from Adults'), essays, Towarzystwo Wydawnicze «Rój», 1936
    • Ucieczka z ciemności ('Escape from Darkness'), novels, 1939
    • Tajemna przemoc ('Secret Violence'), Wydawnictwo Awir, Katowice 1947
    • Skuci i wolni ('Shackled and Free'), novels
    • Rodzina Martenów ('The Marten Family'), Czytelnik, Warszawa 1947
    • Bunt Kamila Martena ('The Rebellion of Kamil Marten'), Czytelnik, Warszawa 1948
    • Siew przyszłości ('The Sowing of the Future'), Czytelnik, Warszawa 1953
    • Dzieci wśród nocy ('Children at Night'), Czytelnik, Warszawa 1948
    • Dr Anna Leśna ('Dr. Anna Leśna'), Czytelnik, Warszawa 1951
    • Żywot uczonego. O Ludwiku Krzywickim ('The Life of a Scientist. About Ludwik Krzywicki'), Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa 1951
    • Wichura i trzciny ('The Gale and the Reeds'), Nasza Księgarnia, Warszawa 1959
    • Wielcy i niewielcy ('The Great Ones and the Not So Great Ones'), memoirs, Czytelnik, Warszawa 1960
    • Mieszane towarzystwo. Opowiadania dla dorosłych o zwierzętach ('A Mixed Company. Stories for Adults about Animals'), Czytelnik, Warszawa 1961, reissued 1997, ISBN 83-07-02574-5
    • Miłość… małżeństwo… dzieci… ('Love… Marriage… Children…'), essays published in 1950—1962, Iskry, Warszawa 1962
    • Wyznania gorszycielki ('Confessions of a Scandalous Woman'), autobiography, Czytelnik, Warszawa 1992, ISBN 83-07-02261-4
    • Kontrola współczesności. Wybór międzywojennej publicystyki społecznej i literackiej z lat 1924—1939 ('Control of Contemporary Times. A Selection from Interwar Social and Literary Journalism, 1924—1939'), ed. Agata Zawiszewska, Wydawnictwo Feminoteki, Warszawa 2008, ISBN 978-83-924783-4-8

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. e-teatr.pl — 2004.
    3. CONOR.Sl
    4. Sławomir Koper. Wpływowe kobiety Drugiej Rzeczypospolitej. Bellona. с. 157—158. ISBN 978-831-112-1454.

    Посилання[ред. | ред. код]