Іркут-200
Іркут-200 (рос. Иркут-200) — російський багатоцільовий БпЛА дистанційного зондування. Був розроблений компанією "Іркут" у 2009 році для отримання у режимі реального часу фотографічні, телевізійні, тепловізійні та радіолокаційні зображення місцевості, комплексної обробки отриманих даних, а також визначення координат обраних оператором наземних об'єктів. Крім того, може застосовуватися для перевезення компактних вантажів.
| Іркут-200 | |
|---|---|
 | |
| Іркут-200 | |
| Призначення: | патрулювання, розвідка, моніторинг |
| Період використання: | 2009-нині |
| На озброєнні у: | СВ ЗС РФ |
| Виробник: | Іркут |
| Конструктор: | Іркут |
| Крейсерська швидкість: | 140 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 210 км/год |
| Дальність польоту: | 200 км |
| Тривалість польоту: | 12 год |
| Практична стеля: | 5000 м |
| Довжина: | 4,53 м |
| Висота: | 1,68 м |
| Розмах крила: | 5,34 м |
| Споряджений: | власна маса + 50 кг |
| Максимальна злітна: | 200 кг |
| Двигуни: | 1 ПД ДВС |
|
| |
Іркут-200 у Вікісховищі | |
Історія[ред. | ред. код]
Перший політ апарату Іркут-200 планувалося здійснити у вересені 2010 року. Про це заявив директор «Іркут» Юрій Малов. Тривалість льотних випробувань, за його словами, мала становити рік. Було передбачено участь у випробуваннях фахівців російського МНС. Але випробування перенесли більш ніж на рік.[2]
Характеристики та опис[ред. | ред. код]
Комплекс складається з БпЛА, наземної системи керування та засобів технічного обслуговування. Система керування, зазвичай, облаштована на базі автомобіля (наприклад, ЗІЛ-3250).
Літальний апарат виконує політ протягом 12 годин та передає інформацію від датчиків корисного навантаження на наземну станцію управління, розташовану в радіусі до 200 км.
Запуск та посадка літального апарату виконується без застосування спеціалізованих аеродромних засобів забезпечення з необладнаних ґрунтових майданчиків або ділянок доріг завдовжки 250 м.
У конструкції БпЛА використані композитні матеріали, які забезпечують високу міцність за відносно малої маси. Забезпечено швидке складання та розбирання без застосування спеціальних технічних засобів.
Основні переваги комплексу – високий рівень автономності внаслідок мінімальних потреб, а також низька вартість експлуатації.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Корпорация ИРКУТ :: Авиационный комплекс дистанционного зондирования Иркут-200. web.archive.org. 1 вересня 2009. Архів оригіналу за 1 вересня 2009. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ ВПК НОВОСТИ, ИСТОРИЯ ОРУЖИЯ, ВОЕННАЯ ТЕХНИКА, БАСТИОН, ВОЕННО-ТЕХНИЧЕСКИЙ СБОРНИК. BASTION, MILITARY-TECHNICAL COLLECTION. MILITARY-INDUSTRIAL COMPLEX NEWS, HISTORY OF WEAPONS, MILITARY EQUIPMENT. bastion-karpenko.ru. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 7 червня 2022.
- ↑ Иркут Иркут-200. www.airwar.ru. Процитовано 7 червня 2022.