Ісаак Комнін (син Олексія I)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Комнін
Народився 16 січня 1093
Константинополь
Помер не раніше 1152
Константинополь
Країна  Візантійська імперія
Посада Візантійський імператор
Рід Комніни
Батько Олексій I Комнін
Мати Ірина Дукена
Брати, сестри Іоанн II Комнін, Анна Комніна, Феодора Комніна (дочка Олексія I), Eudokia Komnened, Andronikos Komnenosd і Maria Komnened
У шлюбі з Ірина Володарівна і Kata of Georgiad
Діти John Tzelepes Komnenosd, Anna Komnened і Андронік I Комнін

Ісаа́к Ко́мнін (грец. Ἰσαάκιος Κομνηνός; 16 січня 1093, Константинополь — після 1152, Константинополь) — третій син візантійського імператора Олексія І Комнина й Ірини Дукині. Після смерті батька підтримав свого молодшого брата Іоанн у боротьбі за престол. Отримав від нього титул севастократора. Згодом розсварився з Іоанном й покинув Візантію на декілька років. 20 липня 1104 року одружився з галицькою княжною Іриною Володарівною. 1143 року намагався забрати престол у сина Іоанна — Мануїла. За волею свого небожа відправлений до монастиря. Батько імператора Андроніка I.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.