Ісайя Германовський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісайя Германовський
Народився невідомо
Помер не раніше 1777
Громадянство Російська імперія
Діяльність священнослужитель, педагог
Alma mater Києво-Могилянська академія
Посада ректор
Конфесія православ'я

Ісайя Германовський (помер після 1777 [1]) — архімандрит Відомства православного сповідання Російської імперії, ректор Санкт-Петербурзької духовної семінарії (17661770).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Україні і навчався в Київській духовній академії. Постригся в чернецтво в 1753 в Чернігові і викладав у Чернігівській духовній семінарії риторику і піїтику [1] [2].

У 1759 переміщений в Олександро-Невську семінарію вчителем риторики, а потім — філософії; з 1764 був її префектом, а в 1766 — 1770 — ректором, в сані архімандрита Миколаївського Старо-Ладозького монастиря [1] [3].

У 17701775 служив настоятелем монастиря Назарету-Ніжинського, а в 17751777 — Києво-Михайлівського.[1]

У 17661770 — ректор Санкт-Петербурзької семінарії. Був відомий, за словами Новікова, багатьма «вельми неабиякими» промовами, з яких надрукована тільки одна («Слово при торжестві другого прийому шляхетних дівчат у виховному товаристві», СПб. 1767[4] ) [1] [5].

Архімандрит Ісйая Германовський помер після 1777 року [6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Исаия (Германовский) // Русский биографический словарь : в 25 т. — СПб.—М., 1896—1918. (рос.)
  2. Дела архива Священного синода 1777 год № 135
  3. Геннади, «Словарь».
  4. Филарет, «Обзор русской духовной литературы», страница 352.
  5. Исаия (Германовский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. Дела архива Священного синода 1777 год № 135

Література[ред. | ред. код]

  • Исаия (Германовский) // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Исаия (Германовский) // Русский биографический словарь : в 25 томах. — СПб.—М., 1896—1918.