Ісмагілова Лейла Загірівна
| Ісмагілова Лейла Загірівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
26 травня 1946 (78 років) Москва, СРСР |
| Країна |
 СРСР Росія |
| Діяльність | композиторка |
| Alma mater | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Знання мов | російська |
| Членство | Спілка композиторів СРСР |
| Нагороди |
 |
Лейла Загірівна Ісмагілова (башк. Ләйлә Заһир ҡыҙы Исмәғилева; нар.. 26 травня 1946 року) — радянська та російська башкирська композиторка, піаністка, музичний педагог, голова Спілки композиторів Республіки Башкортостан, заслужена діячка мистецтв Російської Федерації (1998) і Російської РФСР (1984), член Спілки композиторів РФ (СРСР) і Республіки Башкорртостан, лауреатка премії Спілки композиторів Росії імені Д. Шостаковича (1978), професор Уфімської державної академії мистецтв імені Загіра Ісмагілова, народна артистка Республіки Башкортостан (2012).
Життєпис[ред. | ред. код]
Лейла Ісмагілова народилася 26 травня 1946 року в Москві, в родині радянського башкирського композитора Загіра Гаріповича Ісмагілова.
У 1965—1968 роках вона навчалася в спеціальній музичній школі при Казанській консерваторії (клас О. С. Лемана).
У 1968—1970 рр. навчалася в Московській консерваторії (клас В. Г. Фере)[1].
У 1972 році закінчила Державний музичний коледж імені Гнесіних (клас Г. І. Літинського).
З 1972 року вона викладає в Уфимському державному інституті мистецтв, а з 1979 року і по даний час очолює кафедру композиції того ж інституту (нині Уфимська державна академія мистецтв імені Загіра Ісмагілова)[2].
У 1990—1991 роках Лейла Ісмагілова обіймала посаду проректора з наукової роботи того ж інституту. А з 2003 року — професора[3].
З 9 грудня 2013 року — Голова Спілки композиторів Башкортостану[4].
Творчість[ред. | ред. код]
Лейла Загірівна є автором балетів «Ходжа Насретдін» (1998), «Аркаїм» (2005) та «Роза Альгамбра» (2012). Про балет «Аркаїм» Керівник Федерального агентства з культури і кінематографії Михайло Швидкой відгукувався таким чином:
|
«Постановка на сцені Башкирського державного театру опери та балету національного балету Лейли Ісмагілової "Аркаїм" в хореографії Андрія Петрова є важливою подією для культури Башкортостану та Російської Федерації. Сьогодні, в століття масштабної глобалізації мистецтва, дуже важливо, що театр звернувся до народних витоків, до тих коренів, які століттями живлять національну культуру. Тільки тоді ми зможемо вирішити важливу проблему збереження ідентичності нації».[5] | 
|
Балет «Троянда Альгамбрі» був написаний композитором на замовлення Іспанії і в місті Торрев'єха, в камерному залі Центру мистецтв, відбулася презентація його промоверсії[6].
Її твори постійно виконуються під управлінням відомих вітчизняних диригентів Ф. Мансурова, Н. Рахліна, В. Синайського в різних містах Росії та за кордоном (Німеччина, Велика Британія, Угорщина, Болгарія, Польща та Румунія).
Твори[ред. | ред. код]
Для музичного театру:
- «Ходжда Насретдин» — балет (лібрето В. Щербакова), (1998).
- «Аркаїм» — балет (лібрето Я. Сєдова), (2005).
- «Троянда Альгамбри» — балет (лібрето Є. Голуб), (2012).
Симфонічні, вокально-хорові твори:
- Камерна симфонія (1996)
- Концерт для фортепіано з оркестром (1968)
- Концерт для скрипки з оркестром (1982)
- «Земля батьків» — симфонічний цикл з 4-х частинах (Степ. Мелодії. Колискова. Джигіти.) (1972)
- «Такташ — симфонія» для голосу та симфонічного оркестру (1987)
- Симфонічні сцени (1983)
- Сюїта з балету «Ходжа Насретдин»
- «Немеркнуче вірш» ораторія на вірші Омара Хайяма для мішаного хору та ансамблю інструментів (1980)
- Поема для голосу з оркестром (1989)
- Симфонічні картини «З Альгамбри» (2013).
Камерно-інструментальні твори:
- Октет для флейти, гобоя, двох скрипок, альта, віолончелі, фортепіано і литавр (1978)
- Струнний квартет (1973)
- Соната для фортепіано (1975)
- Поліфонічний цикл для фортепіано (1971)
- Варіації для фортепіано (1963).
- Дві концертні п'єси для фортепіано (2000)
Громадянська позиція[ред. | ред. код]
7 березня 2014 року разом з членами Спілки письменників Росії Лейла Ісмагілова підтримала відкритий лист до Володимира Путіна і Федеральних Зборів РФ, в якому повністю підтримала позицію Росії і особисто Путіна[7][8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Велика біографічна енциклопедія. 2009. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ ІСМАГІЛОВА в музичному словнику. Архів оригіналу за 10 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Л. З. Исмагиловой присвоено Почётное звание «Народный артист Республики Башкортостан». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ 9 грудня в Спілці композиторів Башкортостану обрали нового голову. Архів оригіналу за 7 січня 2014. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Жиленко Н. Свет Аркаима на уфимской сцене// Газета «Республика Башкортостан», № 163. [Архівовано 2019-03-27 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Латипова Л. Народження балету в режимі on-line. //Журнал «Рампа» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ ФЕДЕРАЛЬНОМУ СОБРАНИЮ РФ / ПРЕЗИДЕНТУ РФ В. В. ПУТИНУ // СОЮЗ ПИСАТЕЛЕЙ РОССИИ [Архівовано 30 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Союз писателей России выступил в поддержку Путина [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Музичний енциклопедичний словник, 1990 [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Ісмагілова Лейла Загірівна [Архівовано 26 березня 2019 у Wayback Machine.]. Стаття у Башкирській енциклопедії.
|
- Народились 26 травня
- Народились 1946
- Уродженці Москви
- Випускники Московської консерваторії
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Заслужені діячі мистецтв Росії
- Народні артисти Башкортостану
- Академічні музиканти СРСР
- Академічні музиканти Росії
- Російські піаністи
- Радянські піаністи
- Російські композиторки
- Радянські композиторки
- Підписанти на підтримку агресії путінської Росії проти України