Істочна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Істочна
45°47′30″ пн. ш. 34°07′03″ сх. д. / 45.79190000002777339° пн. ш. 34.11750000002777483° сх. д. / 45.79190000002777339; 34.11750000002777483
Витік с. Новоолександрівка
• координати 45°47′30″ пн. ш. 34°07′03″ сх. д. / 45.79190000002777339° пн. ш. 34.11750000002777483° сх. д. / 45.79190000002777339; 34.11750000002777483
висота, м 0
Гирло Айгульське озеро
• координати 45°54′00″ пн. ш. 34°05′06″ сх. д. / 45.90000000002777369445539080° пн. ш. 34.085000000027775968° сх. д. / 45.90000000002777369445539080; 34.085000000027775968
Країни: Україна Україна
  Автономна Республіка Крим
Регіон Республіка Крим
Автономна Республіка Крим
Довжина 10 км
Площа басейну: 112 км²
Мапа

Істочна (рос. Источная, крим. Saqav) — річка в північній частині степового Криму, в Джанкойському районі, довжиною 10 кілометрів з площею басейну 112 км²[1] (інші джерела дають цифру 105 км²[2]).

Спочатку водотік носив назву струмок Сакав — так він підписаний на картах 1842 року[3] і 1865 року[4] і починався трохи північніше сучасного села Істочне, при цьому невідомо, чи був струмок постійний (на що вказує позначення), або ж степова балка заповнювалася тільки після випадання опадів . На картах XX століття річка вже не підписувалася[5][6], але враховується в документах водогосподарських організацій[7].

Після будівництва Північно-Кримського каналу русло Істочної було каналізоване, перетворившись на скидні колектори, значно подовжилося і наповнилося водою. Зараз витік знаходиться в штучному водоймищі в урочищі с. Просянки, біля автодороги М17 Херсон — Керч[8], хоча невеликі канали теянуся набагато далі. Сучасну назву річка отримала по селу Істочне, через яке проходить в середній течії, за номенклатурою Північно-Кримського каналу річка — Головний колектор № 19 (ГК-19)[9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Збережемо річки Криму. Н. Кореняк, заступник начальника Джанкойського управління водного господарства. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2013.
  2. Озера Криму. Перекопська група соляних озер. Рескомводгосп АР Крим. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  3. Топографічна карта півострова Крим. Військово-топографічне депо. 1842. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  4. Трехверстовка Криму (карта Таврійської губернії). Військово-топографічне депо. 1865. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  5. Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  6. Детальна топографічна карта Криму. 1987 рік. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 6 січня 2016.
  7. Річки. Джанкойське управління водного господарства. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 6 січня 2016.
  8. map-krym_topo /? x = 34.116798 & y = 45.786821 Детальна топографічна карта Криму. 1987 рік. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 6 січня 2016.
  9. Современные ландшафти Криму й суміжних акваторій. стор. 229. Е. А. Позаченюк. Архів оригіналу за 2 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014.

Джерела[ред. | ред. код]