Ія Абді
| Ія Абді | |
|---|---|
| Народилася |
8 серпня 1903[1] Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Померла |
24 листопада 1992[1] (89 років) Канни[1] |
| Країна |
 Франція |
| Діяльність | модель, акторка |
| Батько | Ге Григорій Григорович[2] |
| У шлюбі з | Sir Robert Henry Edward Abdy, 5th Bt.d і Gerrit Jongeyansd |
| Діти | Джордж Гейнз |
| IMDb | ID 0008329 |
Ія Абді (англ. Lady Iya Abdy; уроджена Ія Григорівна Ге; нар. 1897, Слов'янськ[3] — 1992, Ле-Канне, Франція[4]) — французька й американська акторка і модель, троюрідна небога українського художника Миколи Ге[5].
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в місті Слов'янську Ізюмського повіту Харківської губернії в родині відомого актора Імператорського Олександрійського театру Григорія Григоровича Ге та драматичної акторки Анни Новікової[6]. Навчалася в школі для дівчаток в Лозаннському замку Моншуазьєн. Під час Першої світової війни перебувала в Німеччині, потім у Швейцарії.
Перший чоловік — голландський бізнесмен Герріт Йонгеянс, консул Голландії в Петербурзі. У Гельсінгфорсі, столиці Великого князівства Фінляндського (з 6 грудня 1917 року Гельсінкі, столиця Фінляндії), 3 (16) травня 1917 року народила Джорджа Гейнса, майбутнього актора, відомого за роллю коменданта Лассарда з «Поліцейської академії»[4] .
Вперше опинилася у Франції в 1921 році. Працювала манекенницею на Єлисейських полях в Домі моди сестер Калло[7].
З 23 червня 1923 до 1928 рік була одружена з п'ятим баронетом, Сером Робертом Генрі Едвардом Абді[en] (англ. Sir Robert Henry Edward Abdy, 5th Baronet 1896—1976), який був відомим колекціонером[4][8].
Працювала моделлю в Парижі з Paul Poiret і Chanel. Винайшла заколку для волосся на застібці-автомат, запатентовану Домом Шанель[7].
Під час Другої світової війни була заарештована за підозрою в шпигунстві[4] .
Знімалася у фільмі «Ірландські серця[en]» (1934) режисера Брайана Десмонда Херста[9], виступала у виставі «Цар Едіп» (1936). 1936 року зіграла головну роль у драмі Антонена Арто «Ченчі»[10]. Фотографії Ії Абді, виконані Георгієм Гойнінген-Гюне, друкувалися в журналі Vogue[7].
Після Другої світової війни виїхала з Франції до США й зупинилася в Нью-Йорку. Згодом переїхала до Мексики. Повернулася до Франції лише в 1970-ті роки.
Померла 1992 року в лікарні будинку для людей похилого віку в Ле-Канне, поблизу Ніцци[4] .
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Fichier des personnes décédées
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Property Formerly from the Estate of Iya, Lady Abdy [Архівовано 12 серпня 2019 у Wayback Machine.] / Sothbeys(англ.)
- ↑ а б в г д George Gaynes, actor - obituary (англ.). The Telegraph. 24 MARCH 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.
- ↑ Iya (née de Gay), Lady Abdy [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // National Portrait Gallery(англ.)
- ↑ Французька акторка, підполковник в УНР та художник. Історії невідомих слов'янців. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ а б в Навіть винахідниця для Дому Шанель в Парижі. Три знаменитості родом зі Слов'янська[недоступне посилання]
- ↑ Abdy (UK Baronet, 1850). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Irish Hearts на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Antonin Artaud, Oeuvres, Quarto Gallimard, 2004, p. 601, 641, 643—644.
Посилання[ред. | ред. код]
- Навіть винахідниця для Дому Шанель в Парижі. Три знаменитості родом зі Слов'янська
- Французька акторка, підполковник в УНР та художник. Історії невідомих слов'янців [Архівовано 23 січня 2021 у Wayback Machine.]
|
