Ієронім Яновський

Ієронім Яновський
Народився	1736 Полтавська губернія, Російська імперія або Мала Русь
Помер	16 січня 1814(1814-01-16) або 16 (28) січня 1814 Новгород-Сіверський, Чернігівська губернія, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	чернець, священник
Alma mater	Києво-Могилянська академія і Київська духовна академія
Заклад	Полтавська слов'янська семінарія
Посада	ректор
Конфесія	православ'я

Ієронім Яновський (світське ім'я — Яким; 1736, Полтавщина — 16 січня 1814, Новгород-Сіверський) — українській освітній та релігійний діяч, історик. Ректор Полтавської слов'янської семінарії. Архімандрит Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря

Біографія

Син священика. У 2-й половині 40-х — 50-х роках XVIII століття навчався у Києво-Могилянській академії, по закінченню якої висвячений на священника.

1763 року Яновського призначено полтавським протопопом. З 1776 року, коли до Полтави прибув перший архієпископ Слов'янський і Херсонський (з місцем перебування в Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі) Євгеній Булгаріс, Ієронім став членом Слов'янсько-Херсонської (пізніше Катеринославської) консисторії, а також активним помічником архієпископа.

За дорученням Булгаріса розробив пропозиції щодо утворення на базі школи півчих при Хрестовоздвиженському монастирі Полтавської слов'янської семінарії з 10-річним терміном навчання, де б навчалися представники усіх станів. Він же був і першим ректором семінарії (1778–1779).

1786 року прийняв чернечий постриг у Києво-Печерській Лаврі, був її намісником.

1 січня 1799 року висвячено у сан архімандрита Київського Михайлівського Золотоверхого монастиря, 1800 переведено намісником до Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря.

1804 року викликано до Санкт-Петербурґа на чергові священнослужіння та проповіді, але відмовився їхати, посилаючись на похилий вік.

Яновський — автор «Краткого описания Новгород-Северского Спасского монастыря», надрукованого в «Истории Российской иерархии».

Література

• Павловский И. Ф. Полтавцы. Полтава, 1914;
• Жук В. Н. Унікальна пам'ятка історії та культури. Полтава, 1993.