АЕС Гравлін
| АЕС Гравлін | |
|---|---|
 | |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Адмінодиниця | Гравлін |
| Місцезнаходження |
Франція Гравлін, Нор, Нор — Па-де-Кале |
| Початок будівництва | 1975 |
| Початок експлуатації | 1980 |
| Організація | EDF |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 6 |
| Тип реакторів | PWR |
| Реакторів в експлуатації | 6 x 910 MW |
| Генеруюча потужність | 5460 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | EDF.com |
 | |
 АЕС Гравлін у Вікісховищі | |
АЕС Гравлін (фр. Centrale nucléaire de Gravelines) — діюча атомна електростанція на півночі Франції в регіоні Нор — Па-де-Кале.
АЕС розташована березі протоки Па-де-Кале на території комуни Гравлін в департаменті Нор між містами Кале і Дюнкерк.
АЕС Гравлін займає в рейтингу найбільших атомних станцій п'яте місце у світі, друге місце в Європі (після Запорізької АЕС) і перше в Західній Європі (в тому числі і у Франції).
На АЕС експлуатується 6 енергоблоків з реакторами з водою під тиском (PWR) СР1 розробки Framatome потужністю по 951 МВт. Конструкція реакторів енергоблоків №5 і №6 базується на основі CPR-1000. Вихідна потужність її шести реакторів, становить 5460 МВт. Вода, що охолоджує 6 реакторів станції, надходить з Північного моря[1].
На станції працює 1680 штатних співробітників. Станом на 2 серпня 2010 року вона стала другою атомною станцією в світі, яка виробляє понад тисячу терават-годин електроенергії, після АЕС Брюс в Онтаріо, Канада, яка подолала цю віху в 2009 році[2][3].
Реактори блоків 5 і 6 спочатку були призначені для експорту в Іран, але замовлення було скасовано після Іранської революції в 1979 році. Їхня конструкція, відома як CPY, була основою для китайського CPR-1000[4]. Проміжна похідна називається M310[5].
Інциденти[ред. | ред. код]
- У 2006 році, коли енергоблок 3 було виведено з ладу для планової дозаправки, було виявлено, що під час останнього відключення в 2005 році електричний провід не був належним чином підключений. Це присвоїло рівень 1 за шкалою INES, найнижчий рівень за 7 балами. масштаб
- У 2007 році завод зазнав чотирьох окремих подій, які кваліфікувалися як рівень 1 за шкалою INES.
- У серпні 2009 року під час щорічної заміни пакетів палива в реакторі-1 один зв’язок застряг у верхній транспортно-розвантажувальній конструкції, що призупинило роботу та спричинило евакуацію та ізоляцію будівлі реактора [6].
Охолоджуюча вода[ред. | ред. код]
Охолоджувальна вода, яка переносить відпрацьоване тепло від заводу, використовується для аквакультури в місці під назвою Route De L'aquaculture.
Місцева громада аквафермерів, які вирощують європейського сібаса та дораду. Тепла вода допомагає їм рости швидше.
Інформація по енергоблоках[ред. | ред. код]
| Енергоблок | Тип реакторів | Потужність | Початок будівництва |
Фізпуск | Підключення до мережі | Введення в експлуатацію | Закриття | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чиста | Брутто | |||||||
| Гравлін-1[6] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.02.1975 | 21.02.1980 | 13.03.1980 | 25.11.1980 | — |
| Гравлін-2[7] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.03.1975 | 02.08.1980 | 26.08.1980 | 01.12.1980 | — |
| Гравлін-3[8] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.12.1975 | 30.11.1980 | 12.12.1980 | 01.06.1981 | — |
| Гравлін-4[9] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.04.1976 | 31.05.1981 | 14.06.1981 | 01.10.1981 | — |
| Гравлін-5[10] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.10.1979 | 05.08.1984 | 28.08.1984 | 15.01.1985 | — |
| Гравлін-6[11] | PWR, CP1 | 910 МВт | 951 МВт | 01.10.1979 | 21.07.1985 | 01.08.1985 | 25.10.1985 | — |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ АЭС Гравелин на сайте seogan.ru. Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ French nuclear plant reaches landmark. World Nuclear News. 2 листопада 2011. Процитовано 16 листопада 2011.
- ↑ IAEA PRIS Database.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ CPR1000 Design, Safety Performance and Operability, slide 16 (PDF). www.iaea.org. International Atomic Energy Agency. 5 липня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 13 травня 2019.
- ↑ Chinese reactor design evolution, Nuclear Engineering International
- ↑ GRAVELINES-1 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ GRAVELINES-2 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ GRAVELINES-3 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ GRAVELINES-4 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ GRAVELINES-5 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
- ↑ GRAVELINES-6 на сайте МАГАТЭ. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
| ||||||||