АЕС Какрапар
| АЕС Какрапар | |
|---|---|
 Атомна станція Какрапар | |
| Країна |
 Індія |
| Місцезнаходження | штат Гуджарат, Сурат |
| Початок будівництва | 1984 |
| Початок експлуатації | 1993 |
| Організація | Індійська корпорація з атомної енергії |
| Технічні параметри | |
| Кількість енергоблоків | 3 |
| Будується енергоблоків | 1 |
| Тип реакторів | PHWR |
| Реакторів в експлуатації | 2 × 200 МВт, 1 × 700 МВт |
| Генеруюча потужність | 1100 МВт |
| Інша інформація | |
| Сайт | npcil.nic.in |
 | |
 АЕС Какрапар у Вікісховищі | |
Атомна електростанція Какрапар — атомна електростанція в Індії, яка розташована поблизу річок Мандві, Сурат і Тапі в штаті Гуджарат.
Етап I[ред. | ред. код]
Етап I складається з двох 220 МВт водно-водяних ядерних реактора потужності з важкою водою як сповільнювачем (PHWR). Блок-1 вийшов на критичний стан 3 вересня 1992 року, а через 6 місяців, розпочав комерційне виробництво електроенергії в травені 1993 року. Блок-2 вийшов на критичний стан 8 січня 1995 року та почав комерційне виробництво 1 вересня 1995 року. У січні 2003 року CANDU Owners Group (COG) оголосила KAPS найефективнішим важководним реактором під тиском[1].
Блок-2 був зупинений через витік теплоносія в каналі в липні 2015 року, а подібна проблема призвела до зупинки блок-1 у березні 2016 року. У вересні 2018 року після заміни каналів теплоносія і живильних труб блок-2 вийшов на критичний стан. Ремонт на блока-1 завершено достроково та введено в експлуатацію 19 травня 2019 року[2].
Вартість будівництва спочатку оцінювалася в 382,52 рупії; завод був нарешті закінчений за ціною ₹1335 рупій.
Етап II[ред. | ред. код]
У 2007 році уряд Індії схвалив плани будівництва двох реакторів PHWR-700 місцевої розробки, а також двох сестринських реакторів трохи пізніше на атомній електростанції Раджастхан. У 2009 році схвалення було підтверджено, і підготовка майданчика була завершена до серпня 2010 року. Перший бетон для Kakrapar 3 і 4 був у листопаді 2010 року та березні 2011 року відповідно, а експлуатація спочатку очікувалася на початку та кінці 2018 року відповідно[3][4].
Проект перевиконувався в основному через налаштування конструкції IPHWR-700 і повільну доставку поставок[3]. Зараз очікується, що експлуатація відбудеться до жовтня 2020 року та вересня 2021 року відповідно. 22 липня 2020 року енергоблок 3 досяг першого критичного стану, і очікується, що він почне комерційну експлуатацію до грудня 2022 року[5][4].
Блок № 3 підключено до мережі 10 січня 2021 року[6].
Інформація про енергоблоки[ред. | ред. код]
| Блоки | Тип | Валовий МВт | Початок будівництва | Початок операції | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| Етап I | |||||
| Какрапар 1 | PHWR-220 | 220 | 1 грудня 1984 року | 6 травня 1993 року | [7] |
| Какрапар 2 | PHWR-220 | 220 | 1 квітня 1985 року | 1 вересня 1995 року | [8] |
| Етап II | |||||
| Какрапар 3 | PHWR-700 | 700 | 22 листопада 2010 р | 10 січня 2021 р | [9] [10] |
| Какрапар 4 | PHWR-700 | 700 | 22 листопада 2010 р | Березень 2024 (заплановано) | [11] |
Інциденти[ред. | ред. код]
- 1998 р. КАЕС-1 була вимкнена через течі в контурі охолодження на 66 діб.
- 10 березня 2004 року під час робіт з технічного обслуговування було непоправно пошкоджено (на момент) постачання тяг керування. У відповідь на це в систему додали отрути і реактор вимкнули.
- 22 серпня 2006 року жителі села повідомили, що на територію навколо електростанції проникли. Обшук, проведений поліцією, жодних знахідок не дав.
- 11 березня 2016 року КАЕС-1 автоматично зупинилася через витік важкої води-охолоджувача, залишивши обидва реактори неробочими[12][13]. Витік вдалося закрити через десять днів[14]. На каналі теплоносія виявлено корозію та тріщини, а також подібні плями корозії виявлені на КАЕС-2, яка не експлуатувалася з липня 2015 року через витік каналу теплоносія[15][16]. КАПС-2 вийшов на критичний стан 17 вересня 2018 року після заміни каналів теплоносія та живильних трубок. КАПС-1 достроково запрацювала 19 травня 2019 року[2].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kurian, Vinson (26 березня 2003). Indian N-reactors set new global benchmark. The Hindu Business Line. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ а б KAPS-1 connected to grid (PDF). NPCIL. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ а б Bright prospects for India's future fleet. Nuclear Engineering International. 16 серпня 2017. Процитовано 23 липня 2020.
- ↑ а б Kakrapar 3 achieves first criticality. World Nuclear News. 22 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- ↑ Kakrapar 3 to begin commercial operation this year, minister says. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Unit 3 of Kakrapar nuclear plant synchronised to grid. Live Mint. 10 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details - KAKRAPAR-1. Power Reactor Information System. International Atomic Energy Agency (IAEA). 23 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ Nuclear Power Reactor Details - KAKRAPAR-2. PRIS. (IAEA). 23 листопада 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
- ↑ Questions : Lok Sabha. loksabhaph.nic.in.
- ↑ Nuclear Power Corp to spend Rs 18,000 cr on capex in FY22. Telangana Today. 17 травня 2021.
- ↑ Varadhan, Sudarshan (31 травня 2022). Operation of nuclear power unit in India's western Gujarat state delayed. Reuters (англ.).
- ↑ Harikumar, S. (11 березня 2016). Shutdown of Unit-1 of KAPS Nuclear Power Plant following an incident leakage from Coolant System (PDF). aerb.gov.in. Процитовано 16 лютого 2017.
- ↑ More than 100 hours later, Kakrapar nuclear leak not fixed. 16 березня 2016. Процитовано 18 квітня 2016.
- ↑ Kakrapar Nuclear Reactors to Get New Coolant Channels. News18. Indo-Asian News Service. 1 лютого 2017.
- ↑ Fernandes, Snehal (19 березня 2017). A year after KAPS-1 heavy water leak, corrosion spots found: AERB. Hindustan Times (англ.).
- ↑ Balan, Premal (11 березня 2017). Ahmedabad: No power from Kakrapar plant for at least a year. The Times of India.
Посилання[ред. | ред. код]
- India's newest nuclear unit connected to grid
- Ядерна енергетика в Індії. Country Briefings. World Nuclear Association (WNA). November 2010. Процитовано 23 листопада 2010.
| |||||