Аавік Прийду Едуардович

Аавік Прийду Едуардович
ест. Priidu Aavik
Народження	9 (22) квітня 1905 Новогород, Російська імперія
Смерть	22 квітня 1991(1991-04-22) (86 років)
	Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Російська імперія  Естонія  СРСР
Жанр	жанрове малярство, історичний живопис, пейзаж і портрет
Навчання	Atelier school of Ants Laikmaad і Вища школа мистецтв «Паллас»d
Діяльність	художник
Вчитель	Антс Лайкмаа і Ніколай Трійк
Член	Спілка художників Естоніїd
Партія	ВКП(б)
Роботи в колекції	Естонський художній музей
Нагороди	премія Радянської Естоніїd (1947) Заслужений діяч мистецтв Естонської РСРd (1965)

Прийду Едуардович Аавік (ест. Priidu Aavik; нар. 22 квітня 1905, Новгород — пом. 22 квітня 1991, Таллінн) — естонський живописець, член Спілки радянських художників Естонії. Лауреат премії Радянської Естонії за 1947 рік, заслужений діяч мистецтв Естонської РСР з 1965 року.

Біографія

Народився 9 [22] квітня 1905(19050422) року в місті Новгороді (нині Великий Новгород, Росія) у багатодітній сім'ї шкільного учителя. Упродовж 1922—1932 років навчався у школі Антса Лайкмаа; у 1934—1938 роках — у школі мистецтв «Паллас» у Тарту у Ніколая Трійка. Після здобуття фахової освіти переїзхав до Таллінна, де заснував власну студію.

У 1939 році поїхав до Парижа, щоб продовжити навчання, але через початок Другої світової війни був змушений повернутися. Влітку 1941 року був мобілізований до Червоної армії. Брав участь у боях під Таллінном і Ленінградом. Згодом переїхав до Ярославля, де був одним із засновників Ярославської спілки естонських художників і Спілки радянських художників Естонії.

Після повернення до Естонії в 1944—1946 роках працював тимчасово виконуючим обов'язки директора Тартуського державного художнього інституту, у 1945—1947 роках — головою правління Спілки радянських художників Естонії, у 1947—1948 роках — головою Спілки радянських художників Естонії. Член ВКП(б) з 1948 року. У 1951—1953 роках — головний художник Естонського павільйону Всесоюзної сільськогосподарської виставки; у 1954—1962 роках — головний художник Виставки народного господарства Естонської РСР.

Помер у Таллінні 22 квітня 1991 року. Похований у Таллінні на цвинтарі «Метсакальмісту».

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Серед його робіт переважно історичні, пейзажні та ситуаційні картини (здебільшого на теми рибальського життя), виконав також низку портретів. Серед робіт:

• «Рибалки витягують мережі» (1938);
• «Збір повстанців у лютому 1343 року» (1943);
• «Облога замку Хаапсалу» (1943);
• «Похорон партизану» (1945, Естонський художній музей);
• «Гавань» (1947, Естонський художній музей);
• «Партизани у поході» (1950-1957);
• «Події 1905 року у Вігалі»/«Бернард Лайпман» (1956);
• «Будьте прокляті, баре!» (1958);
• «Північне сяйво» (1963, Тартуський художній музей);
• серії робіт, виконаних під час плавання в Атлантиці (1963).

Учасник виставок з 1938 року. Персонально виставка його робіт відбулася у Таллінні у 1965 році.

Література

• Аавик, Прийду Эдуардович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1 (Ааавик—Бойко). Искусство. Москва. 1970. С. 16 (рос.)