Аборти в Болгарії
Аборти в Болгарії законні на вимогу жінки впродовж перших 12 тижнів вагітності починаючи з 1 лютого 1990 року. Від 12 до 20 тижнів аборт дозволений тільки для жінок, які страждають від певних захворювань, що можуть поставити під загрозу її життя чи життя плоду, а після 20 тижнів аборт дозволений тільки у разі, якщо життя жінки перебуває в небезпеці або плід сильно пошкоджений генетично.[1][2][3]
Аборти були узаконені постановою Міністерства охорони здоров'я від 27 квітня 1956 року, яка передбачала аборти для всіх вагітностей упродовж перших 12 тижнів через будь-яку причину, а з більшим строком - лише за медичними показаннями.
Постанова Уряду в лютому 1968 року суворо обмежила випадки законного застосування абортів. Це рішення було спрямоване на боротьбу проти зниження народжуваності. Більшість абортів вимагали схвалення спеціальної медичної комісії. Вони були повністю заборонені для бездітних жінок, за винятком медичних показань. Тільки жінки віком понад 45 років або з трьома і більше дітьми могли отримати аборт на вимогу, за винятком випадків, якщо строк вагітності перевищував 10 тижнів, а жінка вже перенесла через аборт у попередні 6 місяців.
Обмеження були розширені у квітні 1973 року, і охопили жінок, які не мали дітей або тільки одну дитину. Дозвіл на аборт можна було отримати тільки в разі зґвалтування або інцесту, для неодружених і бездітних жінок віком до 18 років, для жінок старших 45 років з однією дитиною, або у випадках захворювань, що загрожують життю жінки та життєздатності плоду. Обмеження були дещо пом'якшені в 1974 році, але більшість обмежень залишилися до декрету 1 лютого 1990 року.
Станом на 2003 рік кількість абортів у Болгарії становила 21,3 абортів на 1000 жінок віком 15-44 років,[4] і відтоді зменшується. Станом на 2010 рік цей показник дорівнював 14,7 абортів на 1000 жінок віком 15-44 років. [5] Високий рівень абортів у Болгарії створює проблеми для громадської охорони здоров'я.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Europe's abortion rules. BBC News. 12 лютого 2007. Архів оригіналу за 19 травня 2021. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ BULGARIA. Decree No. 2 of 1 February 1990 on the conditions and procedures for the artificial termination of pregnancy. 1 лютого 1990. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ Abortion Policies: A Global Review. Т. 1. United Nations Population Division. 2002. Архів оригіналу (DOC) за 23 серпня 2018. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ World Abortion Policies 2007. United Nations. 2007. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 2 січня 2013.
- ↑ World Abortion Policies 2013. United Nations. 2013. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 3 березня 2014.
- ↑ Stoyanova, V. (1999). Reproductive health. Induced abortions in Bulgaria. Trends during the period 1986-1996. The European Journal of Public Health. 9 (3): 223—228. doi:10.1093/eurpub/9.3.223.