Абраменко Микола Порфирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абраменко Микола Порфирович
Народився 3 травня 1909(1909-05-03)
село Липівка Климовицького повіту Могильовської губернії, тепер Могильовської області, Білорусь
Помер 1968
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Національність білорус
Діяльність офіцер
Alma mater Q41794604? (1930) і Faculty of History of the Belarusian State Pedagogical Universityd (1930)
Учасник німецько-радянська війна
Посада chairman of the Homieĺ Regional Executive Committeed
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Богдана Хмельницького 2 ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Микола Порфирович Абраменко (3 травня 1909(19090503), село Липівка Климовицького повіту Могильовської губернії, тепер Могильовської області, Білорусь — 1968, місто Мінськ, тепер Білорусь) — білоруський радянський діяч, голова Гомельського та Мінського облвиконкомів. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. У 1930 році закінчив Оршанський педагогічний технікум.

У 1930—1932 роках — вчитель, директор школи колгоспу «Станіславове» Білоруської СРР.

Член ВКП(б) з 1932 року.

У 1932—1934 роках — директор, викладач Дубнівського робітничого факультету Білоруської СРР.

У 1934—1938 роках — завідувач Смолевицького районного відділу народної освіти Білоруської РСР.

У 1938—1941 роках — в Раді народних комісарів Білоруської РСР.

З липня 1941 по вересень 1945 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Воював на Західному та Південно-Західному фронтах, був заступником начальника політичного відділу 57-ї гвардійської стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії. З 1943 року служив заступником командира із політичної частини 195-ї стрілецької дивізії 34-го стрілецького корпусу 46-ї армії 3-го Українського фронту.

У листопаді 1945 — вересні 1952 року — голова виконавчого комітету Гомельської обласної ради депутатів трудящих.

У вересні 1952 — липні 1954 року — голова виконавчого комітету Мінської обласної ради депутатів трудящих.

Закінчив історичний факультет Мінського державного педагогічного інституту.

У 1956—1957 роках — міністр промисловості м'ясних та молочних продуктів Білоруської РСР.

У 1957 — після 1965 року — голова Білоруської республіканської Спілки споживчих товариств.

Помер 1968 року в місті Мінську.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]