Абрамов Іван Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абрамов Іван Васильович
Народився 14 липня 1942(1942-07-14) (81 рік)
Камбарка, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політик, інженер, науковець
Alma mater Іжевський державний технічний університет ім. Калашниковаd (1964)
Посада ректор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)
заслужений діяч науки Російської Федерації

Абра́мов Іва́н Васи́льович (14 липня 1942(1942-07-14), Камбарка, Удмуртська Автономна Радянська Соціалістична Республіка) — російський інженер-механік, доктор технічних наук (1984), професор (1987), дійсний член Міжнародної академії інформатизації (1993).

В 1964 році закінчив іжевський державний технологічний універсистет, з 1989 року його ректор. Розробив теорію ефективності експлуатації паперово- та картонноробного обладнання, створив модель надійності технологічної системи безперервної дії, зробив внесок у вирішення проблеми діагностики динамічних систем, автоматизації гідропресових збірних з'єднань з напругою, технології автофретирування напружених з'єднань. Технічні рішення застосовуються в целюлозно-паперовій промисловості.

Автор більш як 100 наукових робіт, в тому числі 5 монографій. Депутат Державної Ради Удмуртії (1995), заслужений діяч науки і техніки Росії (1994).

Твори[ред. | ред. код]

  • Эффективность работы бумаго- и картоноделательных машин. М., 1984
  • Система планово-предупредительного ремонта обойно-печатного и грунтовального оборудования. М., 1986
  • Стратегия инновационного развития общества. Ижевск, 1996

Джерела[ред. | ред. код]

  • Удмуртская республика: Энциклопедия / Гл. ред. В. В. Туганаев. — Ижевск: Удмуртия, 2000. — 800 с. — 20000 экз. — ISBN 5-7659-0732-6