Абрамов Едуард Михайлович
| Абрамов Едуард Михайлович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
3 квітня 1938 (86 років) Оскемен, Казахська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Діяльність | перекладач, письменник | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
| ||||
Едуа́рд Миха́йлович Абра́мов (рос. Эдуард Михайлович Абрамов; нар. 3 квітня 1938, Усть-Каменогорськ, Казахстан) — російський поет, прозаїк, перекладач. Член Національної спілки письменників України (від 6 травня 2003 року).
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив юридичний факультет Алма-Атинського університету та Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
Працює директором Феодосійського відділення Літфонду Криму, заступником редактора журналу «Черное море».
Нагороджений медалями.
Творчість[ред. | ред. код]
Пише російською мовою. Перші вірші опублікував 1960 року в Алма-Аті. Автор поетичних збірок «Феодосія — місто біля моря» (рос. «Феодосия — город у моря»), «Феодосійська хвиля» (рос. «Феодосийская волна»); прозових книжок «Дорога життя» (рос. «Дорога жизни»), «На вулиці Надії» (рос. «На улице Надежды»).
Написав продовження «Євгенія Онєгіна» Олександра Пушкіна та «Тихого Дону» Михайла Шолохова. В останньому романі Абрамов продовжив життя головного героя Григорія Мелєхова на 30 років: той пройде заслання, війну, встигне побути головою рідного колгоспу й помре в один рік зі Сталіним. Мелєхов попросив поховати його поруч із Аксиньєю. Абрамов також розповів у продовженні роману історію життя Шолохова: 1941 року письменник навіть зустрівся зі своїм героєм у Кремлі, де Шолохов і Мелєхов 7 листопада випили разом зі Сталіним за перемогу.
Переклав російською мовою всі сонети Вільяма Шекспіра (видано 2006 року в Сімферополі).
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Абрамов, Э. М. Феодосия — город у моря [Текст]: стихотворения / Э. М. Абрамов. — Феодосия: [б. и.], 1999. — 51 c. : ил. — 3.00 грн.
- Абрамов, Э. М. Память [Текст]: поэт. сб. / Э. М. Абрамов. — Феодосия: Студия «Лира», 2000. — 101,[3] c.
- Абрамов, Э. М. Феодосийская волна [Текст]: поэт. сб. / Э. М. Абрамов. — Феодосия: [б. и.], 2001. — 150 c. — 4.00 грн.
- Абрамов, Э. М. Я к Вам пишу… : Десятая завершающая глава к роману А. С. Пушкина «Евгений Онегин». Стихи / Э. М. Абрамов. — Феодосия, 2002. — 58 с: ил.
- Абрамов, Э. М. Народный СССР: Воспоминания об А. Р. Довженко / Э. М. Абрамов. — Феодосия: Феодос. отд-ние Лит. Фонда Крыма, 2003. — 102 с.: ил.
- Феодосия — песня моя / Сост. и автор стихов Э. М. Абрамов, Фотогр. А. В. Устинович, М. Г. Горшков. — Феодосия, 2003. — 40 с: фото.
- Абрамов, Э. М. На улице Надежды [Текст]: О жизни и творчестве Н. А. Обуховой / Э. М. Абрамов. — Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005. — 56 с.: ил.
- Вильям Шекспир. 154 сонета. Современный полный перевод с английского. — Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. — 176 с.
Література[ред. | ред. код]
- Едуард Абрамов // Письменники України: Біобібліографічний довідник. — К.: Український письменник, 2006. — С. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кримчанин написав продовження «Євгенія Онєгіна» «за дорученням Пушкіна»(рос.)
- Едуард Абрамов: «Продовження „Тихого Дону“ — це втілення моєї мрії» [Архівовано 27 червня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Українець, що написав третій том «Тихого Дону», взявся за свою епопею [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Гришка Мелєхов пив шампанське зі Сталиним [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Творча зустріч з Едуардом Абрамовим у Феодосії, 10 травня 2014 року (відео) [Архівовано 27 січня 2016 у Wayback Machine.]
|
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |