Абрамов Олександр Іванович (письменник)
| Олександр Іванович Абрамов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Александр Иванович Абрамов | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Александр Иванович Абрамов | |||
| Народився |
1 грудня 1900[1] Москва, Російська імперія[1] | |||
| Помер |
4 березня 1985[1][2] (84 роки) Москва, СРСР[1] | |||
| Громадянство |
 Російська імперія СРСР | |||
| Національність | росіянин | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Alma mater | Вищий літературно-художній інститутd | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1926–1985 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | фантастична повість, роман, оповідання, сценарій | |||
| Magnum opus | «Вершники нізвідки» | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Діти | Абрамов Сергій Олександрович | |||
|
| ||||
Олекса́ндр Іва́нович Абра́мов (рос. Алекса́ндр Ива́нович Абра́мов, 1900, Москва — пом.1985, Москва) — російський радянський письменник-фантаст, кіносценарист та театральний критик. Більшість своїх фантастичних творів написав у співавторстві з сином Сергієм Абрамовим.
Біографія[ред. | ред. код]
Олександр Абрамов народився у 1900 році в Москві. Він закінчив московський Інститут іноземних мов, а пізніше також і Літературний інститут імені Брюсова. Після завершення навчання працював у редакціях журналів «Интернациональная литература» і «Театр», а також у газеті «Вечерняя Москва». У 1926 році вперше опублікував фантастичний твір — повість «Загибель шахів». На тривалий час відійшов від фантастики, близько 40 років займався літературною критикою, а також писав кіносценарії та реалістичні твори в дусі тогочасних виробничих романів. Під впливом свого сина Сергія у 60-х роках ХХ століття Абрамов-старший повертається до фантастичної літератури, та пише фантастичні твори у співавторстві із сином. Першим їх спільним твором стала повість «Ходіння за три світи». Більшість їх спільних творів витримана в дусі фантастики соціалістичного реалізму, розповідає про контакти з іншопланетними цивілізаціями, у тому числі їх найкращі твори — трилогія «Вершники нізвідки» (до якої входять однойменний роман та романи «Рай без пам'яті» і «Час проти часу») і роман «Селеста-7000», а також про подорожі в паралельні світи.
Помер Олександр Абрамов у 1985 році в Москві.
Переклади[ред. | ред. код]
Твори Олександра і Сергія Абрамових перекладені кількома іноземними мовами, зокрема англійською, французькою та польською.
Бібліографія[ред. | ред. код]
Самостійні твори[ред. | ред. код]
- Гибель шахмат, 1926
- Бумажник из жёлтой кожи, 1926
- Я ищу Китеж-град, М., 1982
- Когда скорый опаздывает, 1962
- Прошу встать!, 1963
- Белые начинают, 1982
- Последняя точка, 1983
- Бал, 1985
У співавторстві із сином[ред. | ред. код]
- Хождение за три мира, 1966
- Новый Аладдин, 1966.
- Глаза века, 1967
- Четыре цвета памяти, 1967
- Фирма «Прощай, оружие!», 1968
- Рай без памяти, 1968.
- Джинн из лазури, 1970
- Селеста-7000, 1971
- Очень большая глубина, 1971
- Огневки, 1972
- Все дозволено, 1973
- Человек, который не мог творить чудеса, 1974
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1018364285 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- Олександр Абрамов і Сергій Абрамов на сайті livelib.ru (рос.)
- Олександр Абрамов на сайті fantlab.ru [Архівовано 30 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Иванович Абрамов [Архівовано 27 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Александр Иванович Абрамов (писатель) (рос.)
- Олександр Абрамов у Енциклопедії фантастики [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
|
