Абранка
| село Абранка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Закарпатська область |
| Район | Мукачівський район |
| Громада | Нижньоворітська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1611 |
| Населення | 589 |
| Площа | 1,748 км² |
| Густота населення | 336,96 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89122 |
| Телефонний код | +380 3136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°44′06″ пн. ш. 23°06′05″ сх. д. / 48.73500° пн. ш. 23.10139° сх. д.Координати: 48°44′06″ пн. ш. 23°06′05″ сх. д. / 48.73500° пн. ш. 23.10139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
439 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89122, Закарпатська обл., Воловецький р-н, с.Абранка,104 |
| Карта | |
  Абранка | |
 Абранка | |
| Мапа | |
| |
А́бранка — село в Україні, у Мукачівському районі Закарпатській області. Входить до складу Нижньоворітської сільської громади. Розташоване за 20 км від колишнього районного центру і залізничної станції Воловець.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Абранка.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Абранки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,5 | 0,1 | 5,4 | 12,1 | 17,4 | 20,3 | 22,1 | 21,6 | 17,8 | 12,6 | 5,5 | 0,5 | 11 |
| Середня температура, °C | −4,6 | −3,1 | 1,4 | 7,2 | 12,2 | 15,2 | 16,9 | 16,3 | 12,8 | 7,9 | 2,4 | −2,1 | 6 |
| Середній мінімум, °C | −7,7 | −6,2 | −2,5 | 2,4 | 7,0 | 10,1 | 11,7 | 11,1 | 7,8 | 3,3 | −0,6 | −4,7 | 2 |
| Норма опадів, мм | 49 | 44 | 46 | 56 | 85 | 106 | 97 | 85 | 59 | 50 | 53 | 61 | 791 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
В околиці села є група курганів. Окрім того, під час будівництва дороги з села до Підполоззя у 1860 році знайдено бронзовий скарб[1].
Село засноване у 1611 році. Вважається, що село назване за однойменною річкою. Назва Абранка походить від особового імені Абрагам (Авраам)[2].
Абранка у 1610 році згадується як Nagj Abranka, у: 1645-Nagy Abramka, 1728 Abrahanka, 1773 Nagy Abranka, 1877-Ábránka (Nagy-), Ábránka (Kis-), 1924 Abranka.
Уже в 1649 році в селі проживала 31 особа. 1692 роком датована перша згадка про церкву в Абранці. У 1733 році була церква Пресвятої Богородиці, у ній було три дзвони. Ікони для неї малювали на початку 1700-х років, цю інформацію зафіксував російський дослідник Всеволод Саханєв у 1932 році (за написом на старій іконі Спаса Вседержителя).
У травні 1932 року селяни Абранки брали участь в голодному поході до села Нижніх Воріт. Організаторами походу виступали лісоруби Й. Королевич, М. Папіш та інші.
У часи СРСР в селі була розміщена бригада колгоспу ім. 50-річчя Жовтня, за нею закріплено 215 га землі. Господарство вирощувало картоплю, виробляло продукти тваринництва[3].
В Абранці функціонує восьмирічна школа, клуб (будинок № 101), бібліотека, ФАП.
Присілки[ред. | ред. код]
Мала Абранка
Мала Абранка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Абранка
Згадки: 1645: Kis Abramka, 1773: Kis Abranka, Kasnicze, 1808: Ábránka (Kis-), Kusnicza Malá, Kusznicza Malá, 1851: Ábránka (Nagy, Kis), 1877: Ábránka (Kis-), 1881: Kisábrámka, Kusnica
Кушниця
Кушниця - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Абранка рішенням облвиконкому Закарпатської області №264 від 13.05.1960
Перша згадка у 1645: Kis Abramka (MAKKAI 345), 1773: Kis Abranka, Kasnicze (LexLoc. 54), 1808: Ábránka (Kis-), Kusnicza Malá, Kusznicza Malá (LIPSZKY: Rep. 2), 1851: Ábránka (Nagy, Kis) (FÉNYES 1: 6), 1877: Ábránka (Kis-) (Hnt), 1881: Kisábrámka, Kusnica (LEHOCZKY 3: 6).
У квітні 1645 р. Дьєрдь Ракоці надав грамоту Павлу Кусінському і його синам Яношу та Ігнаца, щоб вони заснували село у визначеному районі біля потоку Абранка
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 625 осіб, з яких 309 чоловіків та 316 жінок.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 584 особи.[5]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,32 % |
| російська | 0,34 % |
| угорська | 0,17 % |
Храм[ред. | ред. код]
Дерев'яний бароковий храм Введення Пресвятої Богородиці споруджений 1804 року. Числиться у селі за № 83.
Відомо, що на цю церкву складалися і мешканці сусідніх сіл. 7 липня 1804 року датований запис про те, що Іван головка з Буківця пожертвував 20 ринських флоринів.
Основною цінністю церкви є дахівка з гонту, бляхою вкрита вежа храму й главк над вівтарем. Бабинець і нава церкви — рівноширокі, а п'ятистінний вівтарний зруб — вужчий. Опасання спирається на кронштейни, а на головному фасаді утворює відкритий ґанок на чотирьох стовпчиках з розкосами[7].
Всередині у храмі є іконостас кінця ХІХ сторіччя, велика ікону «Розп'яття», старий процесійний хрест, а також вишивки місцевих майстринь Ганни й Олени Голян, Марії Голінки.
На старій іконі Спаса Вседержителя зберігся текст:
“Сия образи два Спасителя и пресвятой діви поновив рабъ божи Левъко со женою своею | Федею и синомъ Иваномъ и жоною своею Анною и за померъшогося младенъца Луки | за отпущение гріховъ и усіхъ родичівъ р.б. АΨИ (Є ?) (1708 (1705 ?))”.
Поруч із церквою є дерев'яна двоярусна дзвіниця, нижній рівень — зрубний, верхній — каркасний. З трьох дзвонів найдавнішим є найменший, що був відлитий 1807 року Францом Лехерером та Паулем Шміцом у Пряшеві[8].
При храмі діє недільна школа.
Бітумна надзвичайна ситуація[ред. | ред. код]
9 листопада 2011 року на Абранському перевалі поруч із селом перекинувся вантажний автомобіль МАЗ із цистерною, у якій був бітум. Внаслідок аварії вилилось 19 тонн емульсії. Щоб не допустити забруднення навколишнього середовища встановлено перехоплювальну споруду[9]. Працівники екоінспекції брали проби поверхневих вод із рік Латориця й Абранка, а також ґрунтів. Випадок кваліфіковано як надзвичайна ситуація техногенного характеру об'єктивного рівня[10].
Туристичні місця[ред. | ред. код]
- в околиці села є група курганів
- під час будівництва дороги у 1860 році знайдено бронзовий скарб
- дерев'яний храм Введення Пресвятої Богородиці споруджений 1804 року
- на старій іконі Спаса Вседержителя зберігся текст: “Сия образи два Спасителя и пресвятой діви поновив рабъ божи Левъко со женою своею | Федею и синомъ Иваномъ и жоною своею Анною и за померъшогося младенъца Луки | за отпущение гріховъ и усіхъ родичівъ р.б. АΨИ (Є ?) (1708 (1705 ?))”.
- мальовничий гірський потік Абранка
- стародавній присілок Кушниця
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі [Архівовано 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація на сайті Дерев'яні Храми України [Архівовано 13 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Воловецька бібліотека [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Археологія та стародавня історія Воловецького району на сайті zamky.com.ua. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ Sebestyén, Zsolt (2020). Kárpátalja helységnevei [Назви населених пунктів Закарпаття] (PDF) (угорською) . Nyíregyháza. с. 11—12. ISBN 978-973-0-31294-2. Процитовано 13 травня 2024.
- ↑ Абранка на сайті imsu-zakarpattja.com. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Дерев'яна церква в с. Абранка на сайті karpataljaturizmus.info. Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
- ↑ Абранка на сайті Дерев'яні храми України. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 14 грудня 2009.
- ↑ На перевалі «Абранка» внаслідок ДТП вилилось 20 т бітумної емульсії. Укрінформ[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Аварію на «Абранці» визнали надзвичайною ситуацією техногенного характеру на сайті Вся закарпатська правда
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії Закарпатської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |