Абрахам а Санта-Клара
| Абрахам а Санта-Клара | |
|---|---|
| Abraham a Sancta Clara | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Johann Ulrich Megerle |
| Народився |
2 липня 1644[1][2][…] Kreenheinstettend, Ляйбертінген |
| Помер |
1 грудня 1709[1][2][…] (65 років) Відень, Габсбурзька монархія[4] |
| Поховання | церква Святого Августинаd |
| Підданство | Австрійська імперія |
| Національність | німець |
| Діяльність | священник |
| Відомий завдяки | проповідник |
| Знання мов | німецька[5] |
| Конфесія | католицтво[6] |
| |
Абрахам а Санта-Клара (лат. Abraham a Sancta Clara, справжнє ім'я Йоганн Ульріх Мегерле, 1644—1709) — німецький священник, ймовірно, найбільш впливовий проповідник в Південній Німеччині і Австрії кінця 17 і початку 18 ст. Один з найпопулярніших прозаїків і сатириків доби бароко.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в 1644 в Креенгайнштеттен (Швабія) в селянській родині. Вступив в орден августинців і став священником у 1666 році. Прослуживши кілька років парафіяльним священником, Абрахам влаштувався в монастирі св. Августина у Відні, де знаходився до своєї смерті у 1709 році.
До важливих етапів його кар'єри слід віднести його призначення придворним проповідником при імператорі Леопольдові I (1677), обрання пріором монастиря, де він був ченцем (1680), і призначення провінціалом ордена августинців (головою однією з орденських провінцій).
Праці[ред. | ред. код]
Протягом більш ніж 40-річної церковної діяльності у Відні Абрахам підготував понад 20 томів проповідей і повчальних творів. Широко популярними були трактати «Не забувай, Відень» (Mercks Wien, +1679) і «Вставайте, християни» (Auf, auf Ihr Christen, 1683), перший був написаний у зв'язку з епідемією чуми, що вразила Відня, другий — в зв'язку з облогою Відня турками.
Головна мета Абрахама полягала у вихованні громади та приведення її до більшої праведності. Цій меті служили такі видатні твори проповідника, як «Юда, архіплут» (Judas der Erzschelm, 1686—1695) та «Духовна дріб'язкова лавка» (Geistlicher Kramladen, 1709).
Оцінка[ред. | ред. код]
Французький історик церкви Ґі Бедуел зазначає, що «Абрахам а Санта Клара зі своїм блазенством та вольностями мав великий успіх»[7], однак по його смерті на зміну прийшла урівноваженіша і традиційніша проповідь[8].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11850021X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Megerle, Johann Ulrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 17. — S. 260.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Abraham-a-Santa-Clara;3865215.html
- ↑ Ґі Бедуел. Історія церкви. Переклад з французької Г. Григорович. — Львів: Свічадо, 2000. — С. 150
- ↑ Robert A. Kann. A study in Austrian Intellectual History. New York, 1972
Література[ред. | ред. код]
- Христианство. Энциклопедический словарь, тт. 1–3. М., 1993—1995
