Авратинське збройне повстання 1918 року
Авратинське збройне повстання 1918 року — це збройний виступ селян села Авратина та навколишніх сіл Старокостянтинівського повіту Волинської губернії проти влади гетьмана Скоропадського.
Історія[ред. | ред. код]
Початок повстання відбувся 23 липня, коли селяни розгромили каральний загін, що прибув для стягнення контрибуції. 26 липня командування кинуло проти повстанців регулярні війська, які жорстоко розправилися з селянами. [1]
Зберігся документ Справоздання губерніяльного старости від 29.07.1918 у місті Житомир, де описується, що 26 липня в Старокостянтинівському повіті відбулося організоване повстання селян Авратинської та Базалійської волостей. Начальник повітової державної варти та начальник участкової варти були вбиті, а частина повітової варти перебита, а частина розігнана. Селяни з п'яти сел: Авратина, Гальчинці, Ожигівці, Яхнівка і Свинна використали рушниці та кулемети для протистояння владі. Задля зупинки повстання були прийняті відповідні міри, а також звернувся за допомогою до німецької та австрійської військової влади, а також зі сусідніх повітів та Житомиру стягують допомогу.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Авратинське збройне повстання 1918 року // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 24. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.
- ↑ Справоздання губерніяльного старости від 29.07.1918, м. Житомир.