Аврунін Олег Григорович
Аврунін Олег Григорович | ||
---|---|---|
Народився | 22 серпня 1976 (47 років) | |
Країна | Україна | |
Діяльність | викладач університету | |
Alma mater | Харківський національний університет радіоелектроніки | |
Галузь | біомедична інженерія | |
Заклад | Харківський національний університет радіоелектроніки[1] | |
Посада | завідувач кафедри | |
Вчене звання | професор | |
Науковий ступінь | доктор технічних наук | |
Науковий керівник | Семенець Валерій Васильович | |
Нагороди |
|
Аврунін Олег Григорович (нар. 1976) — український науковець, доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки.
Біографія[ред. | ред. код]
Олег Аврунін народився 22 серпня 1976 року.
Після закінчення 1998 року Харківського технічного університету радіоелектроніки та здобуття спеціальності «Радіотехніка», навчався в аспірантурі.
2001 року захистив кандидатську дисертацію з вивчення принципів функціонування магнітних нейрохірургічних систем [1] на тему: «Обґрунтування навігаційних та силових параметрів магнітної стереотаксичної системи»[2].
З 2002 року працював на кафедрі біомедичної інженерії Харківського національного університету радіоелектроніки факультету електронної та біомедичної інженерії на різних посадах: старшим науковим співробітником, старшим викладачем, доцентом.
2013 року захистив докторську дисертацію на тему: «Теоретичні основи, методи та засоби діагностики і комп'ютерного планування хірургічних втручань у ринології»[3].
З 2017 року — завідувач кафедри біомедичної інженерії[4].
Наразі він є запрошеним професором Ганноверського університету імені Готфріда Вільгельма Лейбніца (Німеччина)[5].
Крім того, Олег Аврунін займається моделізмом та є учасником низки виставок у Харкові[6][7][8][9]
Олег Аврунін разом з аспірантами кафедри біомедичної інженерії та завідувачем кафедри оториноларингології ХНМУ професором А.С. Журавльовим та доцентом Н.О. Шушляпіною розробили пристрій для діагностики дихальних порушень [2] та були нагороджені дипломом за цю розробку. Апробація цієї технології відбувалась для оцінки ступеню дихальних порушень під час реабілітації поранених воїнів АТО[10][11]. Апарат також визначає, за якої потужності дихання людина перестає відчувати запахи[12]. За його допомогою можна вслідкувати й процес повернення нюху після коронавірусної хвороби[13][14]
Наукові здобутки[ред. | ред. код]
Олег Аврунін досліджує медичне приладобудування, інформаційні технології в медицині, методи нейровізуалізації [3]. Викладає дисципліни, що стосуються проблем застосування мікропроцесорної техніки в медичній апаратурі й обробки біомедичних зображень. Активно займається міжнародною науковою діяльністю[15], є членом Європейської асоціації штучних органів (ESAO)[16]. Є членом Української асоціації біомедичних інженерів та технологів, представляє ХНУРЕ в Українській Асоціації «Комп'ютерна Медицина»[17].
Олег Аврунін є заступником голови Науково-методичної підкомісії сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки зі спеціальності 163 – Біомедична інженерія, заступником голови спеціалізованої вченої ради, членом Вченої ради та ревізійної комісії Асоціації випускників ХНУРЕ.
Він є автором більш 300 наукових публікацій, монографій, 34 патентів України[18], науковим керівником Наукової школи медичного приладобудування та медичних мікропроцесорних систем[19], членом редколегій журналів «Радіотехніка»[20], «Біофізичний вісник»[21], «Фотобіологія та фотомедицина»[22], «Клінічна інформатика і Телемедицина»[23] , «Біомедична інженерія та електроніка»[24] Підготував 9 кандидатів наук.
Лауреат Державної премії України в галузі освіти 2019 року[25].
Нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, Дипломом стипендіата ім. Г.Ф. Проскури[26].
Профіль науковця на порталі НБУВ[27].
Публікації[ред. | ред. код]
- Масловский С. Ю., Пятикоп В. А., Аврунин О. Г. К вопросу об эффективности расчетов стереотаксических координат головного мозга человека // Biomedical and Biosocial Antropology, 2010, № 14, С.117-120.
- Аврунин О. Г. К определению аэродинамических характеристик верхних дыхательных путей // Технічна електродинаміка, тематичний випуск «Силова електроніка та енергоефективність» 2010, частина 2, с. 279—284.
- Аврунин О. Г. Методика расчета диаметра сопла Вентури для устройства по определению перепадно расходных характеристик носовых проходов // Прикладна гідромеханіка, гідромашини і гідропневмоагрегати, 2010, № 2(28), С.62-66.
- Аврунин О. Г., Семенец В. В., Тымкович М. Ю. Использование DICOM изображений в медицинских системах // НТУУ «КПІ» Техн. електродинаміка Силова електроніка та енергоефективність, (СЕЕ'2012)". — Київ: НТУ «ХПИ». — 2012 — Т. 4. — С. 178-183.
- Аврунин О. Г. , Носова Т. В., Носова Я. В., Семенец В. В. Проблемы инклюзивного образования // Вісник Харківського національного університету імені ВН Каразіна. Серія: Соціальні комунікації, 2014. — № 6, С. 23-27.
- Avrunin, O. G. (2014). Improving the reliability of rhinomanometry diagnostics by considering statistical characteristics of measured signals. Telecommunications and Radio Engineering (English Translation of Elektrosvyaz and Radiotekhnika), 73(7), 647-655.
- Avrunin, O. G., Nosova, Y. V., Shuhlyapina, N. O., Zlepko, S. M., Tymchyk, S. V., Hotra, O., . . . Mussabekova, A. (2017). Principles of computer planning in the functional nasal surgery. [Zasady planowania komputerowego w czynnościowej chirurgii nosa] Przeglad Elektrotechniczny, 93(3), 140-143.
- Avrunin, O. G., Nosova, Y. V., Faruk, K. I. (2018). A tool for researching respiratory and olfaction disorders. Telecommunications and Radio Engineering (English Translation of Elektrosvyaz and Radiotekhnika), 77(15), 1389-1395.
- Аврунін О. Г., Безшапочний С. Б., Бодянський Є. В., Семенець В. В., Філатов В. О. Інтелектуальні технології моделювання хірургічних втручань. — Харків: ХНУРЕ, 2018. — 236 с.
- Аврунін О. Г., Бодянський Є. В., Семенець В. В., Філатов В. О., Шушляпіна Н. О. Інформаційні технології підтримки прийняття рішень при визначенні порушень носового дихання. — Харків: ХНУРЕ, 2018. — 132 с.
- Аврунін О. Г., Бодянський Є. В., Калашник М. В., Семенець В. В., Філатов В. О.Сучасні інтелектуальні технології функціональної медичної діагностики. — Харків: ХНУРЕ, 2018. — 236 с.
- Avrunin, O., Seminko, V., Maksimchuk, P., Grygorova, G., Semenets, V., Klochkov, V., & Malyukin, Y. (2019). Catalytic decomposition of hypochlorite anions by ceria nanoparticles visualized by spectroscopic techniques. Journal of Physical Chemistry C, 123(33), 20675-20681.
- Avrunin, O. G., Tymkovych, M. Y., Saed, H. F. I., Loburets, A. V., Krivoruchko, I. A., Smolarz, A., & Kalimoldayeva, S. (2019). Application of 3D printing technologies in building patient-specific training systems for computing planning in rhinology. Paper presented at the Information Technology in Medical Diagnostics II - Proceedings of the International Scientific Internet Conference on Computer Graphics and Image Processing and 48th International Scientific and Practical Conference on Application of Lasers in Medicine and Biology, 2018, 1-8.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Олег Аврунін захоплюється стендовим моделізмом, вітрильним спортом, пілотуванням квадрокоптеру, аерофотозйомкою, музикою[28].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Національний репозитарій академічних текстів.
- ↑ Національний репозитарій академічних текстів.
- ↑ Кафедра біомедичної інженерії. Архів оригіналу за 2 вересня 2018.
- ↑ Leibniz Universität Hannover. Архів оригіналу за 5 грудня 2020.
- ↑ Петров С. Виставка моделей військової техніки «Світ у мініатюрі» відкрилась у Харкові [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.] Майдан. 07.05.2015
- ↑ Виставка моделей військових літаків «Відкрите небо» Діти в місті.
- ↑ Круглый стол «Танк Т-34 — самый лучший танк в мире». [Архівовано 1 травня 2017 у Wayback Machine.] Inventa. 17.03.2015
- ↑ Куда пойти сегодня в Харькове Восточный Дозор. 19.04.2017 (рос.)
- ↑ В Харькове разработали уникальный прибор для диагностики дыхательно-обонятельных нарушений. [Архівовано 13 травня 2018 у Wayback Machine.] Комментарии. Харьков. 24.04.2017 (рос.)
- ↑ В Харькове разработали устройство для диагностики дыхательно-обонятельных нарушений [Архівовано 27 квітня 2017 у Wayback Machine.] Главное. 24.04.2017
- ↑ Риномонометр - 14.01.2021 (укр.), процитовано 11 березня 2021
- ↑ Як повернути нюх, втрачений через COVID?. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- ↑ «Наука»: апарат для дослідження нюху (укр.), архів оригіналу за 4 квітня 2022, процитовано 11 березня 2021
- ↑ «Впровадження швидкого прототипування для моделювання верхніх дихальних шляхів у нормі та при типових патологіях». Архів оригіналу за 29 серпня 2019.
- ↑ European Society for Artificial Organs. Архів оригіналу за 27 березня 2019.
- ↑ Дійсні та асоціативні члени УАКМ. Архів оригіналу за 29 грудня 2019.
- ↑ База патентів України. Архів оригіналу за 13 травня 2018.
- ↑ Наукова школа медичного приладобудування та медичних мікропроцесорних систем кафедри БМІ. Архів оригіналу за 29 червня 2018.
- ↑ Всеукраїнський міжвідомчий науково-технічний збірник “Радіотехніка”. Архів оригіналу за 29 серпня 2019.
- ↑ «Біофізичний вісник». Архів оригіналу за 17 липня 2020.
- ↑ «Фотобіологія та фотомедицина». Архів оригіналу за 27 жовтня 2019.
- ↑ Міждисциплінарний науково-методичний журнал "Клінічна інформатика і Телемедицина". Архів оригіналу за 22 серпня 2018.
- ↑ Біомедична інженерія та електроніка.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №418/2020 Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2019 року. Архів оригіналу за 30 грудня 2021.
- ↑ Науковці ХНУРЕ отримали відзнаки. Архів оригіналу за 20 травня 2019.
- ↑ Пошуковий профіль науковця на порталі НБУВ. Архів оригіналу за 27 квітня 2022.
- ↑ Відеопроект «Олег Аврунін. Наука та музика». Архів оригіналу за 28 листопада 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сайт кафедри біомедичної інженерії ХНУРЕ. Аврунін Олег Григорович. [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Харківського національного університету радіоелектроніки. [Архівовано 16 травня 2018 у Wayback Machine.]
|