Автомагістраль М4 (Велика Британія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автомагістраль М4
Загальні дані
Країна  Велика Британія
Мережа схема нумерації доріг Великої Британії
Номер M4
Довжина 305,0 кілометр
OpenStreetMap r13007988  ·R
Мапа

CMNS: Автомагістраль М4 у Вікісховищі

Автомагістраль M4, спочатку Автомагістраль Лондон-Південний Уельс, — автомагістраль у Сполученому Королівстві, що проходить із західного Лондона до південно-західного Уельсу. Англійська ділянка до Северного мосту була побудована між 1961 і 1971 роками; валлійський елемент був в основному завершений до 1980 року, хоча неавтомагістральна ділянка навколо мосту Briton Ferry залишалася до 1993 року. Під час відкриття другого переходу Северн у 1996 році, M4 було змінено через нього.

Лінія автомагістралі від Лондона до Брістоля проходить впритул до A4. Після перетину річки Северн, безкоштовна з 17 грудня 2018 року, автомагістраль слідує за A48 і закінчується біля мосту Абрахам у Кармартенширі.

M4 — єдина автомагістраль в Уельсі, крім двох її відгалуджень: A48(M) і M48. Основні міста вздовж маршруту — відстань приблизно 304 км., — включають Слау, Редінг, Свіндон, Брістоль, Ньюпорт, Кардіфф, Брідженд, Порт-Толбот і Свонсі.

Історія[ред. | ред. код]

Нова дорога з Лондона до Південного Уельсу була вперше запропонована в 1930-х роках. У 1956 році Міністерство транспорту оголосило про плани перших великих післявоєнних проектів покращення доріг.

Естакада Чізвік, коротка ділянка високої дороги з двома проїжджими частинами, яка спочатку не класифікувалася як автострада, відкрита в 1959 році, щоб зменшити вплив транспорту, що рухається між центром Лондона та заходом[1][2].

Міст M4 через річку Ніт (зліва)
Оригінальний міст A48(M) (справа)

Об’їзна дорога Мейденхеда (J7-J9) була відкрита в 1961 році, ділянка від Слау до Мейденгеда (J5-J7) відкрита в 1963 році, а J1-J5 відкрита 24 березня 1965 року, включаючи естакаду Чізвік[3]. Відрізок від J18 на захід від Ньюпорта був відкритий у 1966 році, включаючи Северн-Брідж. Об’їзна дорога Порт-Толбот, також побудована в 1960-х роках і тепер є частиною M4, спочатку була автомагістраллю A48(M), номер, який тепер присвоєно короткій ділянці автостради поблизу Кардіффа. Спочатку Міністерство транспорту планувало, щоб M4 закінчувалася в Тредегар-парку на захід від Ньюпорта, а після створення Уельського офісу уряд узяв на себе зобов’язання щодо високоякісної двопроїзної дороги до Кармартенширу[4].

Особливості[ред. | ред. код]

Розумна автострада[ред. | ред. код]

Будівництво електронних покажчиків для схеми змінного обмеження швидкості на перехресті 27 та нової бетонної броні (2010 р.)

На M4 є одна ділянка розумної автомагістралі, між розв’язками 19 (M32) і 20 (M5) на північ від Брістоля, де є змінні обмеження швидкості та частково жорстке узбіччя. Завершення відбулося влітку 2014 року. Інша ділянка між перехрестями 24 і 29 у Ньюпорті мала змінні обмеження швидкості до 2021 року, коли їх змінили на постійні 50 обмеження миль/год із камерами середньої швидкості[5].

Брінгласові тунелі[ред. | ред. код]

Тунелі Брінглас – західні портали

Тунелі Брінгласа ведуть магістраль М4 під Брінглас Хілл у Ньюпорті. 360-метрові тунелі — це перші та єдині двопрохідні тунелі в мережі автомагістралей Великої Британії (Дартфордський тунель не класифікується як частина автомагістралі M25). У липні 2011 року пожежа вантажівки в одному з тунелів перекрила автомагістраль. Незважаючи на те, що постраждалих і загиблих не було, тунель залишався закритим, а в решті тунелю близько місяця працювала система протипотоку, що спричинило значні затримки в дорозі[6][7][8].

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Curtis, Nick (1 жовтня 2009). The 'sweet little Chiswick Flyover' hits 50. This Is London. Архів оригіналу за 21 березня 2011. Процитовано 3 березня 2012. The showbiz opening on 30 September 1959 was therefore a shrewd publicity stunt by Alderton's managing director, J E Dayton. It worked.
  2. THE OLDEST MOTORWAY. The Motorway Archive Trust. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 3 березня 2012.
  3. Vandals' Damage To Motorway Cost Thousands Of Pounds. The Times. № 56277. 23 березня 1965. с. 16. Процитовано 1 березня 2020.
  4. The M4 in Wales. The Motorway Archive Trust. Архів оригіналу за 22 січня 2011. Процитовано 1 жовтня 2010.
  5. M4 J19-20 and M5 J15-17 Managed Motorways. Highways Agency. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 18 лютого 2012.
  6. Traffic chaos after M4 Brynglas tunnel lorry blaze. BBC News. 26 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.
  7. M4 tunnel fire: Brynglas tunnel reopens. BBC News. 29 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.
  8. M4 tunnel fire sparks relief road debate. BBC News. 27 липня 2011. Процитовано 9 квітня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]

Показати координати на: OpenStreetMap · Google Maps
Отримати координати як: KML · GPX