Автомат з продажу газованої води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Автомат газованої води на території Музею авіації в Києві.

Автомат з продажу газованої води — торговий автомат з продажу газованих напоїв.

Особливо популярним був у СРСР. В Москві було встановлено близько 10 тисяч таких автоматів.[1] У більшості автоматів вартість газованої води без сиропу становила 1 копійку, з сиропом — 3 копійки. У Тбілісі автомати приймали 5 копійок замість трьох, проте наливали «подвійну» порцію сиропу.

Історія[ред. | ред. код]

Сатуратор (апарат для насичення рідини діоксидом вуглецю), придатний для виробництва газованої води, був винайдений в 1783 році годинникарем з Женеви Йоганном Якобом Швеппом. Пізніше в Англії він заснував компанію з продажу газованої води (нині компанія «Schweppes»).

У 1832 році в США іммігрант Джон Метьюс вніс удосконалення в сатуратор і почав торгувати автоматами з продажу газованої води. Автомати мали попит серед аптекарів, які продавали газовану воду своїм клієнтам.

Принцип дії[ред. | ред. код]

Типовий автомат містить: охолоджувач води, сатуратор, бачки з сиропом, розподільник для введення і зливу води, реле тиску води й газу, вуглекислотний балон, дисплей, панель керування, механізм обробки монет, механізм видачі напою. Пристрій для приготування напою складається з: дозатора, змішувача, сатуратора. Сучасні автомати видають одноразовий стаканчик і здачу, якщо внесена сума більша за вартість напою.

Автомат може відключатися при відсутності води, діоксиду вуглецю, склянок одноразового використання.

Сучасні автомати[ред. | ред. код]

Багато з сучасних автоматів приймають купюри та монети. Деякі автомати стилізують під радянські. Іноді трапляються старі радянські автомати, які приймають сучасні монети.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]