Авшаров Борис Павлович

Авшаров Борис Павлович
Зображення
Народився	5 (17) червня 1889 Київ, Російська імперія
Помер	23 листопада 1964(1964-11-23) (75 років) Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1916)
Діти	Гомоляка Вадим Борисович
Нагороди та премії

Борис Павлович Авша́ров (справжнє прізвище — Гомоляка; нар. 17 червня 1889, Київ — пом. 23 листопада 1964, Керч) — український радянський актор. Заслужений артист УРСР (1951). Батько композитора Вадима Гомоляки.

Біографія

Народився 5 [17] червня 1889(18890617) року в місті Києві (нині Україна). Протягом 1909–1916 років навчався на юридичному факультеті Київського університету, одночасно у 1909–1911 роках у Театральній школі Г. Заславського і Г. Фістуларі у Санкт-Петербурзі, 1913 року закінчив Оперну студію М. Михайлова (Санкт-Петербург — Київ).

Протягом 1906–1916 років грав на сцені в антрепризах І. Дольського-Боренського та Є. Орловського, М. Кожевникова, Д. Леонта, С. Мамонтова, Д. Южина, А. М'яновського, Н. Казанського, І. Павлова та інших. З 1927 року працював у театрах Києва:

• у 1927—1930 роках — в Українському пересувному Київської окружної ради професійних спілок;
• у 1930—1931 роках — в Українському драматичному театрі імені Івана Франка;
• у 1932—1941 роках — в Театрі Київського військового округу;
• у 1946—1960 роках — в Театрі юного глядача.

Творчість

За понад 40 років творчої діяльності кількість оперних партій, ролей у драмі, опереті та кіно, які актор проспівав і зіграв, наближається до 600. Серед них:

театральні ролі

• Грозний, Безсудний («Василиса Мелентьєва», «На велелюдному місці» Олександра Островського);
• Рогожин (за романом «Ідіот» Федора Достоєвського);
• Лаерт («Гамлет» Вільяма Шекспіра);
• Халява, Кобзар, Жевакін («Вій», «Тарас Бульба», «Одруження» Миколи Гоголя);
• Базіль («Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше);
• дядько Лев та Лісовик («Лісова пісня» Лесі Українки);
• Король («Сміх і сльози» Сергія Михалкова);
• Татаринов («Два капітани» за Веніаміном Каверіним).

Фільмографія

• Ібрагім («Каховський плацдарм» / «Суворі дні», 1933, «Українфільм» (Одеса)
• пан Рутковський («Кармелюк», 1938)
• Василь («Вітер зі сходу», 1940)
• учитель історії («Є такий хлопець», 1956)

Література

• Авшаров Борис Павлович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 13. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Авшаров Борис Павлович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 18. — ISBN 5-88500-27-1.;
• Л. В. Будник. Авшаров Борис Павлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.