Агиртрія рудобока
| Агиртрія рудобока | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Ramosomyia wagneri (Phillips, AR, 1966) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Amazilia violiceps wagneri Amazilia viridifrons wagneri Agyrtria viridifrons wagneri Leucolia viridifrons wagneri Leucolia wagneri | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Аги́ртрія рудобока[2] (Ramosomyia wagneri) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae)[3]. Ендемік Мексики. Раніше вважався підвидом зеленолобої агиртрії, однак був визнаний окремим видом. Вид названий на честь німецького зоолога Хельмута Отто Вагнера[de] (1897-1977)[4].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5,5-6,3 г. У самців тім'я темно-синьо-зелене, блискуче, потилиця і спина смарагдово-зелені або бронзово-зелена, надхвістя сірувато-коричневе або бронзове. На крилах рудувато-коричневі плями. Хвіст мідно-фіолетовий, стернові пера мають бронзово-зелені краї. Нижея частина тіла біла, боки рудувато-коричневі. Дзьоб середнього розміру, прямий, червоний з чорним кінчиком. Самиці мають подібне забарвлення, однак тім'я у них темно-зелене, а хвіст бронзово-зелений або золотисто-зелений.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Рудобокі агиртрії мешкають на півдні штату Оахака. Вони живуть в сухих широколистяних лісах, колючих чагарникових заростях, галерейних лісах, сосно-дубових рідколіссях, парках і садах. Зустрічаються на висоті від 250 до 800 м над рівнем моря. Живляться нектаром квітучих чагарників і дерев, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ramosomyia wagneri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 07 листопада 2022
- ↑ Ramosomyia wagneri у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 406. ISBN 978-1-4081-2501-4.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |