Адам Зерталь
| Адам Зерталь | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Adam Zylbertal[1] |
| Народився |
3 грудня 1936 Хадера, Хадера[d], Хайфський округ, Ізраїль[1] |
| Помер |
18 жовтня 2015[2] (78 років) Тель-Авів-Яфо, Ізраїль |
| Країна |
 Ізраїль |
| Діяльність | антрополог, археолог, біблеїст |
| Alma mater | Тель-Авівський університет |
| Галузь | історія • археологія |
| Заклад | Хайфський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Брати, сестри | Idith Zertald |
| Діти | Амері Зерталь - графічний дизайнер та дизайнер книг |
 Адам Зерталь у Вікісховищі | |
Адам Зерталь (іврит: אדם זרטל, англ. Adam Zertal; 3 грудня 1936 — 18 жовтня 2015) — ізраїльський археолог, професор Хайфського університету. Відомий завдяки дослідженням давніх об'єктів, які можуть бути асоційовані з подіями, описаними у Старому Заповіті.
Біографія[ред. | ред. код]
Адам Зерталь виріс у кібуці Ейн Шемер (En Szemer) у Хайфському окрузі на півночі Ізраїлю. Його батько Мойсей (Мійтк) Зерталь (Зільберталь) був лідером міжнародної єврейської молодіжної організації Гашомер Гацаїр у Варшаві, в Ізраїлі відомий як критик, журналіст і редактор. У 1964—1969 рр Адам Зерталь вивчав економіку і сільське господарство. Був економічним директором кібуцу Ейн Шемер. У 1973 р почав вивчати археологію в Тель-Авівському університеті. Після важкого поранення у Шестиденній війні провів 12 місяців у лікарні Хадасса і до кінця життя міг ходити лише за допомогою милиць. За його власним визнанням, саме тоді він по-справжньому зацікавився археологією, що стала його покликанням. Пізніше він сказав журналістам газети Джерусалем пост: «Я провів рік у лікарні Хадасса в Єрусалимі, і я зацікавився археологією. Хоча я стверджував, що у Біблії повно міфів, я вирішив після мого відновлення шукати археологічні докази біблійних історій». Помер 18 жовтня 2015 року, похований на кладовищі кібуцу Ейн Шемер.
Найбільш відомі розкопки[ред. | ред. код]
- Вівтар Ісуса Навина (?). Археологічний об'єкт на горі Айбаль який може бути ідентифікований як вівтар часів раннього Ізраїлю, описаний у Книзі Ісуса Навина.[3]
- Місто Сісари (?). Зерталь керував розкопками укріпленого поселення в Ель-Ахваті, які він ідентифікував як описане у Книзі Суддів (4:2) місто-фортецю Харошет-Ґаґґоїм Сісари, воєначальника ханаанського царя Явіна.[4]
- Огорожі у формі стопи у долині річки Йордан . Зерталь припустив, що у часи залізної доби і пізніше ці місця відігравали церемоніальну роль.[5] Він вважав, що термін «aliya la-regel» («підйом до стопи»), який зазвичай перекладається як «паломництво», пов'язаний з біблійним приписом обов'язкового паломництва народу у певне місце (див., наприклад, Повторення закону 12:14, 21, 26); після зведення Храму цим місцев став Єрусалим). Крім того, він вбачав прямий зв'язок між формою цих огорож у вигляді стопи та біблійною концепцією взяття у власність території, проходячи по ній, або, іншими словами, встановлюючи на ній свою ногу (як це видно, наприклад, в Книзі Буття 13:17 та Повторення закону 11:24), або більш загально «вступити у чиєсь взуття» означало успадкувати майно власника взуття, як це описано у Книзі Рут 4:7-9.[6]
- Катакомби у долині річки Йордан (Ґалґал ?). У 2009 експедиція під керівництвом Зерталя виявила древні катакомби у долині річки Йордан.[7]. Зерталь асоціював катакомби з місцями, що позначені як «Галгал» і «Додекалітон» на Мадабській мапі.[8] «Додекалітон» перекладається як «Дванадцять каменів» і може вказувати на дванадцять каменів, які ізраїльтяни розмістили в Ґалґалі.
- Табір Ґалґал (?), давнє укріплене поселення у Йорданській долині початку залізної доби (XIII—XII ст. до н. е.), яка може бути асоційоване з Ґалґалом, що кілька разів згадується у Книзі Ісуса Навина.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb145021757
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Zertal, Adam. Shechem and Mount 'Ebal in the Bible: Is this indeed Joshua's altar?. University of Haifa. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 18 листопада 2017.
- ↑ Archaeological mystery solved. University of Haifa press release. 1 липня 2010. Архів оригіналу за 5 липня 2010. Процитовано 18 листопада 2017.
- ↑ Rachel Feldman [Haifa University official blog): Enormous 'Foot-Shaped' Enclosure Discovered in Jordan Valley [[https://web.archive.org/web/20160419145151/http://newmedia-eng.haifa.ac.il/?p=218 Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]] [Архівовано 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ John Black (International Christian Embassy Jerusalem), «Footprints of Ancient Israel: Unusual stone circles may mark biblical 'Gilgal'», first published in The Jerusalem Post Christian Edition, January 2013 [1] [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Lefkovits, Etgar (21 червня 2009). Huge Roman-era cave found by Jericho. Jerusalem Post.
- ↑ Underground Cave Dating From The Year 1 A.D. Exposed In Jordan Valley [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.], Science Daily, (July 7, 2009).
|
