Аксібі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аксібі
ісп. Acsibi
Вхід до печери
Розташування
Країна Аргентина Аргентина
Регіон Сальта
Карти розташування

Помилка Lua у Модуль:Location_map/multi у рядку 13: "Аргентина&nbsp;<span style=\"white-space: nowrap;\">Аргентина</span>" is not a valid name for a location map definition.

Мапа

CMNS: Аксібі у Вікісховищі

Аксібі (ісп. Acsibi), також відома як Долина печер (ісп. Valle de las Cuevas) — географічний об'єкт, що знаходиться в 15 км від містечка Секлантас в долині Кальчакі, в провінції Сальта, північна Аргентина.

Опис[ред. | ред. код]

Назва Аксібі, яка означає «місце вогню» індіанською мовою какан, пояснюється його інтенсивними червоними кольорами та великою кількістю променів, які освітлюють місце під час бур. Тут було знайдено стародавні труби, виготовлені з дуже тонкої кераміки, які свідчать про те, що місцеві індіанські племена, січі та малькачіско, проводили тут свої обряди.[1]

Дорога до печер

Долина, наділена унікальною геоморфологією та великим розмаїттям кольорів, що переходять від сірого до насиченого червоного, також має велику археологічну цінність. Вона входила до складу Дороги Інків. Тут знайдено наскельні малюнки і незвичайного вигляду природні утворення з пісковиків (схожі на розплавлену свічку).

Цей великий природний каньйон є популярним, хоча і важким туристичним маршрутом,[2][3][4] де стінки ярів змінюють форму, стаючи дедалі вужчими, утворюючи тунелі та печери.[5]

Басейн Молінос, який завдяки своєму постійному потоку водоносних горизонтів створює смугу родючих ґрунтів у крутому та посушливому ландшафті,[6] використовувався в доіспанську епоху племенем Малькачіско, яке, згідно з дослідженнями, населяло місцевість від 700 р. до н. е. до 1500 р. н. е.

З наявних у місцевості природних матеріалів місцеві індіанці виготовляли гончарні вироби, наконечники стріл тощо. Громади, які населяли долину протягом останніх століть до вторгнення іспанців, розробили складну соціальну, політичну та економічну організацію. Плем'я Кальчакі, на честь якого названо долину, було одним із тих, хто керував повстанням 1630 року проти іспанських загарбників.

На сьогоднішній день тут мешкають дикі тварини: пуми, лами та кондори, яких досить легко помітити.

Доступ до печер не є простим, оскільки до місця немає зведеного маршруту чи дороги.

Пішки, на конях або за допомогою відповідного транспортного засобу сюди можна дістатися через сухе русло річки Монтеньєва до гирла каньйону, де знаходяться великі кам'яні стіни.[7] Подолавши бар'єр, турист опиняється у червонуватій долині, де бачить стіни з пісковика та скелі насичених тонів (забарвленням дуже схожих на те, що можна уявити на Марсі).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Compartiendoturismo.com — Experiencia en los Valles Calchaquies Salteños.
  2. Rutas de Trekking — Adreatrips.com
  3. Rutas de viaje — Expediciones Argentinas[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  4. Tilcara Trekking[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  5. Diario La Tercera. 5 lugares asombrosos del Altiplano. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2019.
  6. Intersecciones en antropología — El caso de Molinos I, valle Calchaquí Central (Salta). Архів оригіналу за 12 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
  7. Diario Página 12 — Salta. Las cuevas de Acsibi y la laguna de Brealito. El rojo corazón salteño. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 12 листопада 2019.