Аксіома Паша

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аксіо́ма Па́ша — одна з аксіом порядку в системі аксіом Гільберта евклідової геометрії.

Формулювання аксіоми використовує поняття «лежати всередині відрізка», причому відрізок тут розглядається як система двох різних точок і , які належать одній прямій; точки, що лежать між точками і , називають точками відрізка (або внутрішніми точками відрізка). Поняття «між» (лежати між) описується групою аксіом порядку, куди входить і аксіома Паша, яка формулюється так:

Нехай , ,  — три точки, що не лежать на одній прямій, і  — пряма в площині цих трьох точок, яка не проходить через жодну з точок , , ; якщо при цьому пряма проходить через одну з точок відрізка , то вона має пройти через одну з точок відрізка або через одну з точок відрізка .

Аксіома Паша є аксіомою абсолютної геометрії. За допомогою інших гільбертових аксіом порядку можна довести, що пряма не може перетнути обидва відрізки і .

Історія

[ред. | ред. код]

Аксіому вперше сформулював Моріц Паш[ru][1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Pasch M., Vorlesungen über neuere Geometrie, Lpz., 1882

Література

[ред. | ред. код]