Активний елемент (електроніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Активний елемент або активний компонент електронної техніки (англ. Active Component) — це різноманітні електронні прилади, що розрізняються за принципами дії й призначенням. Вони називаються активними тому, що їхнє функціонування пов'язане зі споживанням енергії від зовнішніх джерел живлення. Як правило, у радіоелектронних пристроях - це електрична енергія. Напруга таких джерел може бути постійною або змінною. Постійною напругою забезпечується живлення анодних і сіткових ланцюгів електровакуумних приладів, емітерних, колекторних та інших ланцюгів транзисторних схем. Цим створюється заданий режим роботи активних приладів. Джерела постійної (високої) напруги використовуються для живлення електронних приладів надвисоких частот, телевізійних і осцилографічних трубок. Джерела змінної напруги застосовуються для підігріву катодів електровакуумних приладів, перетворювачів напруги, випрямлячів.[1]

Типовим активним компонентом є генератор, транзистор або інтегральна схема. Неактивний компонент називається пасивним компонентом. Він споживає енергію і не має можливості підвищити потужність. Основні пасивні компоненти включають конденсатори, резистори та індуктори.

Властивості[ред. | ред. код]

Для активних компонентів характерні специфічні властивості, завдяки яким можливе створення генераторів коливань, підсилювачів потужності, модуляторів, пристроїв обробки сигналів та ін. Серед цих властивостей треба насамперед відзначити властивості невзаємності й нелінійності.

Щоб зрозуміти властивість невзаємності, уявимо, що активний елемент відіграє роль керованого електричного клапана, що дозує надходження у вихідний ланцюг електричної енергії, але не від вхідного керуючого джерела, а від зовнішнього джерела постійної напруги. При цьому витрата енергії на керування істотно менше керованої енергії (від джерела постійної напруги).

Властивість нелінійності пов'язують з непропорційністю вихідного ефекту вхідному впливу – кілька окремих одночасних впливів викликають ефект, нееквівалентний сумі окремих ефектів. Властивість нелінійності використовується при створенні пристроїв, що перетворять форму коливань (наприклад, детекторів, перетворювачів частоти, модуляторів).[1]

Структурний поділ[ред. | ред. код]

Структурний поділ електронних компонентів
Структурний поділ електронних компонентів

Усі активні елементи поділяють на дискретні прилади й інтегральні схеми (ІС).

Серед дискретних елементів радіоелектронної апаратури виділяють: електровакуумні прилади (ЕВП) з високим розрідженням повітря в балоні (залишковий тиск – приблизно 10-6 Па); газорозрядні прилади (ГРП) (найчастіше балон, заповнений інертним газом під тиском – від часток до тисяч паскалів залежно від призначення приладу); напівпровідникові прилади (НПП).

Особливою групою активних приладів є інтегральні схеми (ІС) – мікроелектронні вироби, що виконують певну функцію перетворення й обробки сигналів і мають високу щільність електрично з'єднаних елементів. Схемне й конструктивне об'єднання великої кількості елементів в одному кристалі, тобто їх «інтеграція», привело до появи терміна «інтегральні» схеми (точніше й логічніше було б назвати їх «інтегрованими ланцюгами»). Одна ІС може містити від сотень до мільйонів елементів. За конструктивно-технологічними ознаками ІС поділяють на напівпровідникові й гібридні.[1]

Перелік[ред. | ред. код]

Цей список є не повним. Запрошуємо доповнити його.

Транзистори[ред. | ред. код]

Тиристори[ред. | ред. код]

Діоди[ред. | ред. код]

Інтегральні схеми[ред. | ред. код]

Оптоелектричні пристрої[ред. | ред. код]

Пристрої відображення[ред. | ред. код]

Вакуумні лампи

  • Діод
  • Підсилювачі:
    • Тріод
    • Тетрод
    • Пентод
    • Гексод
    • Пентагрид
    • Октод
    • Лампа біжної хвилі
    • Клістрон
  • Осцилятори:
    • Магнетрон
    • Клістрон
    • Канцеротрон
  • Лампа фотодіод - ламповий еквівалент напівпровідникового фотодіоду
  • Лампа фотопомножувач
  • Рентгенівська лампа

Газорозрядні пристрої

  • Газова розрядна трубка;
  • Ігнітрон;
  • Тиратрон;
  • Ртутний випрямляч;
  • Трубка регулятора напруги;

Джерела живлення

  • Акумулятор;
  • Паливна камера;
  • Блок живлення;
  • Сонячна панель;
  • Термоелектричний генератор;
  • Електричний генератор;
  • П'єзоелектричний генератор;
  • Генератор Ван де Граафа;

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в В.П. Олійник, Р.В. Колесник, С.М. Куліш, М.В. Долженков (2009). ПАСИВНІ ЕЛЕКТРОРАДІОЕЛЕМЕНТИ (елементна база радіоелектронних апаратів) Навчальний посібник (укр.) . Харків «ХАІ»: Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".