Акустична фонетика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акустична фонетика — самостійна наукова дисципліна, що виникла на стику лінгвістики, фізики та біоакустики, що вивчає фізичні властивості мовного сигналу.

В рамках даної дисципліни досліджуються акустичні характеристики звукових засобів мови, а також зв'язок між артикуляцією і її аеродинамічними і акустичними властивостями. Акустичний розділ фонетики має особливе значення для додатків, в яких розробляються технічні засоби аналізу мовного сигналу, і для мовних технологій. Акустична фонетика спирається на ряд базових фізичних понять, що відносяться до вчення про коливання.

Див. також[ред. | ред. код]