Акіта Удзяку
| Акіта Удзяку | |
|---|---|
| яп. 秋田雨雀 | |
 | |
| Ім'я при народженні | яп. 秋田 徳三 |
| Народився |
30 січня 1883 Префектура Аоморі, Японія |
| Помер |
12 травня 1962 (79 років) Nakamaruchōd, Район Ітабаші, Токіо, Японія |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія |
| Діяльність | поет, письменник, есперантист, драматург, прозаїк-романіст |
| Alma mater | Університет Васеда |
| Знання мов | есперанто |
Акіта Удзяку (справжнє ім'я — Токудзо; 30 січня 1883 році, префектура Акіта — 12 березня 1962 року) — японський письменник та громадський діяч.
Життєпис[ред. | ред. код]
Він був членом Комуністичної партії Японії з 1949 року. З 1928 по 1934 рік він був головою Інституту Пролетарської Науки. Повість «Перша Зоря» (1908) та інші ранні твори мали антивоєнний настрій. У період захоплення індійською філософією він написав містичну драму «Будда та Смерть Дитини» (1920). На початку 20-х років він приєднався до соціалістичного руху. Після відвідування Радянського Союзу у 1927—1928 роках він опублікував книгу нарисів «Молода Радянська Росія» (1929), про будівництво соціалізму в Радянському Союзі. Після Другої Світової Війни він виступав як пропагандист соціалістичних ідей. Автор збірки дитячих оповідань «Автобіографічні Оповідання Удзяку» (1953).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Акіта Удзяку // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 111.