Акі Роберж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акі Роберж
Народилася
Кіото
Діяльність астрофізикиня
Alma mater Массачусетський технологічний інститут
Університет Джонса Гопкінса

Доктор Акі Роберж (нар. прибл. 1973) — астрофізик-дослідник у Центрі космічних польотів імені Ґоддарда, де вона обіймає посаду заступника директора з технологій і стратегії[1]. Її дослідження зосереджені на спостережних залишкових дисків[2][3][4][5] і формування планет навколо найближчих молодих зірок[6][7] з метою схарактеризувати планети навколо інших зірок[8], можливо навіть знайти на них ознаки життя[9]. Вона особливо відома своїми дослідженнями залишкового диска навколо β Живописця[10][11].

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Народилася в Кіото, Японія[12], в родині американського гончаря[13] та японського інженера-хіміка[9], Роберж виросла у сільській громаді у Вермонті та познайомилася з наукою у середній школі. У 1996 році вона здобула ступінь бакалавра з фізики з додатковим фахом «планетологія» в Массачусетському технологічному інституті разом з Джеймсом Елліотом (першовідкривачем кілець Урана)[9] та докторський ступінь з астрофізики в Університеті Джона Гопкінса у 2002 році. Її дисертація, виконана під керівництвом професора Гопкінса Пола Д. Фельдмана, називалася «Ультрафіолетова спектроскопія навколозоряних дисків»[14]. Вона продовжила проводити постдокторантські дослідження в Науковому інституті Карнегі разом з Алісією Дж. Вайнбергер, а потім влаштувалася в НАСА в Центр космічних польотів імені Ґоддарда у 2005 році.

Робота в НАСА[ред. | ред. код]

Вона як і раніше зосереджувалась на залишкових дисках, зокрема β Живописця, з яких вона є визнаним експертом[15]. Її робота мала вирішальне значення для демонстрації їхньої надзвичайно багатої вуглецем природи[11][16], і пізніше для вивчення газових хмар чадного газу, які вказують на скупчення комет, які стикаються в молодій системі[17][18][19].

У 2013 році вона була одним з учасників дослідження, яке підготувало 30-річний план дій для астрофізики НАСА[20]. Її робота містила значний внесок у розробку концепції місії, зокрема вона брала активну участь в розробці майбутніх космічних місій для виявлення екзопланет[21], включно з підходом для блокування світла зірок з метою вивчення їхніх планетних систем[22].

LUVOIR[ред. | ред. код]

З 2016 до 2019 рік вона працювала науковим співробітником над концепцією місії Large Ultraviolet Optical Infrared Surveyor (LUVOIR), багатохвильової космічної обсерваторії, розробленої НАСА. Це одна з чотирьох розробок космічної місії[23], яку розглядали як пріоритетну на найближче десятиліття в галузі астрономії та астрофізики Національної академії наук[24][25]. Основна мета LUVOIR — уможливити дослідження широкого спектра екзопланет[26], зокрема, щоб мати можливість розпізнати ті, які можуть бути придатними до життя[27] або навіть населеними[28][29]. Під керівництвом Роберж було розроблено LUVOIR[30] із ширшими можливостями, щоб розвинути та перевершити[28] можливості космічного телескопа Габбл, космічного телескопа Джеймс Вебб та Wide Field Infrared Survey Telescope, він дозволяє проводити новаторські дослідження раннього Всесвіту, формування та еволюцію, утворення зірок, планет і тіл Сонячної системи. Ця концепція була настільки переконливою, що у 2021 році місію, яка відповідає цим цілям, було обрано як пріоритетну велику космічну місію НАСА на наступне десятиліття[31].

З 2020 до 2021 рік Роберж була заступником наукового керівника програми Wide Field Infrared Survey Telescope. Протягом цього часу вона працювала в команді, щоб задокументувати зв'язок між коронографом та потребами LUVOIR[32]. З 2022 року вона є заступником директора з технологій і стратегії з астрофізики в Goddard[1].

Роберж — відомий фахівець з залишкових дисків, особливо для вивчення диска навколо β Живописця[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Aki Roberge's Home Page. asd.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 вересня 2022.
  2. ↑ NASA Goddard's Aki Roberge Explains about Beta Pictoris. EurekAlert! (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  3. ↑ What's Cooler Than One Comet? A Storm of Them. Time (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  4. ↑ A Chaotic Planet-Forming Disk. Sky & Telescope (англ.). 6 березня 2014. Процитовано 1 вересня 2022.
  5. ↑ Aki Roberge; Alycia J. Weinberger; Seth Redfield; Paul D. Feldman (20 червня 2005). Rapid Dissipation of Primordial Gas from the AU Microscopii Debris Disk. The Astrophysical Journal. 626 (2): L105—L108. arXiv:astro-ph/0505302. Bibcode:2005ApJ...626L.105R. doi:10.1086/431899.
  6. ↑ Exoplanets and the Search for Life - An Exploration in Four Lectures - Speakers from NASA & Yale University. PSW Science (англ.). Процитовано 28 серпня 2022.
  7. ↑ Astronomers expect to find many more Earth-like planets. Financial Times. 16 лютого 2018. Процитовано 1 вересня 2022.
  8. ↑ 20 Big Questions about the Future of Humanity. Scientific American. 315 (3): 85—86. 1 вересня 2016. doi:10.1038/scientificamerican0916-28.
  9. ↑ а б в NASA Astrobiology. astrobiology.nasa.gov (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  10. ↑ Roberge, A.; Feldman, P. D.; Lagrange, A. M.; Vidal-Madjar, A.; Ferlet, R.; Jolly, A.; Lemaire, J. L.; Rostas, F. (1 серпня 2000). High-Resolution HUBBLE SPACE TELESCOPE STIS Spectra of C I and CO in the β Pictoris Circumstellar Disk. The Astrophysical Journal (англ.). 538 (2): 904. doi:10.1086/309157. ISSN 0004-637X.
  11. ↑ а б Roberge, Aki; Feldman, Paul D.; Weinberger, Alycia J.; Deleuil, Magali; Bouret, Jean-Claude (8 червня 2006). Stabilization of the disk around β Pictoris by extremely carbon-rich gas. Nature (англ.). 441 (7094): 724—726. doi:10.1038/nature04832. ISSN 1476-4687.
  12. ↑ Imagine the Universe!. imagine.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 вересня 2022.
  13. ↑ Ask an Astrobiologist. astrobiology.nasa.gov (en-EN) . Процитовано 2 вересня 2022.
  14. ↑ Ultraviolet spectroscopy of circumstellar disks - ProQuest. www.proquest.com (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  15. ↑ Billings, Lee. Hundreds of Comets Seen Orbiting Distant Solar System. Scientific American (англ.). Процитовано 17 вересня 2022.
  16. ↑ а б The Birth of Carbon Planets?. Sky & Telescope (англ.). 9 червня 2006. Процитовано 1 вересня 2022.
  17. ↑ Reddy, Francis (7 березня 2014). ALMA Reveals Unexpected Gas Clump in Debris Disc Around Beta Pictoris. SciTechDaily (англ.). Процитовано 17 вересня 2022.
  18. ↑ ALMA sees wreckage of comet collisions in nearby solar system. ALMA Press Releases. 6 березня 2014. Процитовано 17 вересня 2022.
  19. ↑ Subodh Varma (7 березня 2014). A cosmic whodunit unfolds as ALMA investigates mysterious gas blob - Times of India. The Times of India (англ.). Процитовано 17 вересня 2022.
  20. ↑ Hall, Shannon (17 січня 2014). Enduring Quests and Daring Visions: NASA Lays Out a Roadmap for Astrophysics. Universe Today (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  21. ↑ Kaufman, Marc (15 березня 2017). A Vision That Could Supercharge NASA. Many Worlds (англ.). Процитовано 1 вересня 2022.
  22. ↑ Wright, Chris. To Study the Next Earth, NASA May Need to Throw Some Shade. Wired (англ.). ISSN 1059-1028. Процитовано 1 вересня 2022.
  23. ↑ Astronomers Dream Big, Consider Four Future Space Telescopes. Sky & Telescope (англ.). 3 листопада 2021. Процитовано 1 вересня 2022.
  24. ↑ Foust, Jeff (21 січня 2019). Selecting the next great space observatory. The Space Review. Процитовано 20 вересня 2020.
  25. ↑ Decadal Survey on Astronomy and Astrophysics 2020 (Astro2020). National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. 23 березня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  26. ↑ Bartels, Meghan (2 березня 2020). Meet LUVOIR, which might become one of NASA's next big space telescopes. Space.com (англ.). Процитовано 2 вересня 2022.
  27. ↑ Wright, Chris. The Gaia Mission Keeps Unlocking Secrets of the Galaxy. Wired (англ.). ISSN 1059-1028. Процитовано 2 вересня 2022.
  28. ↑ а б New Space Telescopes Race For A New View Of The Cosmos. Science Friday (англ.). Процитовано 2 вересня 2022.
  29. ↑ Gasparini, Allison. Our Sun Could Someday Reveal the Surfaces of Alien Earths. Scientific American (англ.). Процитовано 2 вересня 2022.
  30. ↑ Kaufman, Marc (15 березня 2017). A Vision That Could Supercharge NASA. Many Worlds (англ.). Процитовано 2 вересня 2022.
  31. ↑ Witze, Alexandra (4 листопада 2021). US astronomy's 10-year plan is super-ambitious. Nature (англ.). 599 (7884): 192—193. doi:10.1038/d41586-021-03027-y.
  32. ↑ Mennesson, B.; Juanola-Parramon, R.; Nemati, B.; Ruane, G.; Bailey, V.; Bolcar, M.; Martin, S.; Zimmerman, N.; Stark, C. (2020). Paving the Way to Future Missions: the Roman Space Telescope Coronagraph Technology Demonstration.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Акі_Роберж&oldid=39412088