Албасти

Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Символ сонця
Ключові поняття Божества Герой Монстр Дух Душа Космос Хаос Потойбічний світ Створення Вічне повернення Золота доба Доля Сакральне Жертвопринесення Ініціація Міф Монотеїзм Антропоморфізм Зооморфізм Світове дерево Синкретизм Таємні товариства
Найдавніші форми Анімізм Зоолатрія Культ предків Магія Полідоксія Тотемізм Фетишизм Шаманізм
Історичні ареали Азія: Айии Бон Буддизм Бурханізм Ведизм Гіндукушська релігія Даосизм Джайнізм Індуїзм Мусок Синто Тенгріанство Шаманізм Америка: Індіанські вірування Африка: Стародавній Єгипет Африка південніше Сахари Близький Схід і Середземномор'я: Зороастризм Іслам Християнство Юдаїзм Язичництво Європа: Адиге хабзе Ваттісен яли Вацдін Стародавня Вірменія Германці Стародавня Греція Інешкіпазія Кельти Мокшень кой Слов'яни Удмурт вос Чимарій юла
Служителі культу Жрець Шаман Оракул Брахман Волхв Друїд Маг
Надприродні сутності Божество Демон Чорт Дух-посланець Янгол Привид Психопомп Вахана
Персонажі-люди Напівбог Герой Чаклун Відьма
Категорія • Портал

Албасти́ — злий дух, демон у башкирській міфології. Істота з душею втопленика або заблукалої та вмерлої смертю з муками людини.

У фольклорних творах албасти має образ жінки із довгим, світлим та скуйовдженим волоссям, з грудьми, які звисають по коліна, або образ чоловіка з довгою бородою. Албасти в образі жінки розбещує чоловіків, в образі чоловіка — жінок; лишає сну, мучить людей, перегороджує їм шлях.

Албасти має аналоги у міфології багатьох народів Євразії:

• казахів,
• узбеків,
• турків,
• алтайців,
• туркменів,
• казанських татар,
• сибірських татар,
• кримських татар.

У давнину албасти була доброю богинею родючості, покровителькою домашнього вогню. Зі змінами міфологічних поглядів башкирів пройшла її трансформація в одного зі злих духів.

Джерела

• Башкирский фольклор. Уфа, 1993
• Мифологический словарь. М., 1991

Посилання

• Башкирська енциклопедія [Архівовано 26 січня 2016 у Wayback Machine.]