Алекс Чок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алекс Чок
англ. Alexander John Gervase Chalk
Алекс Чок
Алекс Чок
Офіційний портрет, 2019 рік
Державний секретар юстиції
лорд-канцлер
Нині на посаді
На посаді з 21 квітня 2023
Прем'єр-міністр Ріші Сунак
Попередник Домінік Рааб
Державний міністр оборонних закупівель
26 жовтня 2022 — 21 квітня 2023
Прем'єр-міністр Ріші Сунак
Генеральний солісітор Англії і Уельса
16 вересня 2021 — 5 липня 2022
Прем'єр-міністр Борис Джонсон
Парламентський заступник державного секретаря з питань юстиції
14 лютого 2020 — 16 вересня 2021
Прем'єр-міністр Борис Джонсон
Державний міністр в'язниць і пробації
2 березня 2021 — 10 вересня 2021
Прем'єр-міністр Борис Джонсон
Член парламенту Сполученого Королівства від Челтнема
Нині на посаді
На посаді з 7 травня 2015
Народився 8 серпня 1976(1976-08-08) (47 років)
Велика Британія Велика Британія, Челтнем, Глостершир
Відомий як політик
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Alma mater коледж Магдалени[d], City, University of Londond і Windlesham House Schoold
Політична партія Консервативна партія
Батько Gilbert John Chalkd[1]
Мати Gillian Frances Audrey Bloisd[1]
alexchalk.com

Алекс Чок (англ. Alexander John Gervase Chalk; нар. 8 серпня 1976, Челтнем, Глостершир, Велика Британія) — британський політик, державний секретар з питань юстиції та лорд-канцлер з квітня 2023 року. Член Британського парламенту з 2015 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 серпня 1976 року в Челтнемі, Глостершир. Здобув освіту в школі Windlesham House School. Вивчав сучасну історію в коледжі Магдаліни при Оксфордському університеті.

Отримав диплом з відзнакою в галузі права Міського університету Лондона і кваліфікацію адвоката в юридичній школі.

Тривалий час працював в органах внутрішніх справ на посадах прокурора і адвоката. Притягнув до відповідальності трьох членів так званого «мусульманського патруля», яких було ув'язнено за напад, бійку і порушення громадського порядку[2]. Чок також притягнув до відповідальності групу радикальних мусульман-сунітів, які були ув'язнені за напад на групу мусульман-шиїтів[3]. Чок вів серйозні справи про шахрайство, зокрема справу проти Едварда Девенпорта[4].

Він також консультував і захищав корпоративних клієнтів, а також притягав до відповідальності Королівські податкове і митне управління та Департамент бізнесу, інновацій та професійних навичок. Представляв журналістів під час скандалу зі зломом телефонів. Чок консультував адвоката з прав людини Насрін Сотуде, іранську в'язня сумління[5].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Вперше був обраний членом консервативної ради округу Шепердс в травні 2006 року[6]. Перебуваючи в раді очолював комітет планування протягом чотирьох років[7]. Був обраний членом парламенту від Челтнема на виборах 2015 року, наравши більш як 10 % голосів. Його перемога стала першою для кандидата від Консервативної партії за 23 роки[8].

З червня 2015 року по січень 2019 року був членом Комітету з питань правосуддя, який ретельно вивчає рішення уряду, що стосуються системи правосуддя[9][10].

У 2018 році Чак був призначений особистим секретарем парламенту у Міністерстві освіти. Пізніше у 2018 році він був призначений приватним секретарем Державного секретаря з питань охорони здоров'я та соціальної допомоги, а в травні 2019 року став приватним секретарем нового Державного секретаря з питань оборони Пенні Мордонт[7].

У лютому 2020 року Чака було призначено на посаду парламентського заступника державного секретаря Міністерства юстиції. Під час пандемії коронавірусу Чак відповідав за пом'якшення впливу COVID-19 на систему правосуддя — працював над безпечним перезапуском судової системи, надаючи постійну підтримку ритуальному, юридичному та благодійному секторам[11].

У березні 2021 року призначений тимчасовим міністром з питань в'язниць та пробації, тоді як його попередницю, депутатку Люсі Фрейзер, королівського адвоката, було перепризначено на посаду генерального прокурора[12].

16 вересня 2021 року Чака було призначено Генеральним юрисконсультом Її Величності для Англії та Уельсу[13]. Після призначення він став Королівським радником і був офіційно приведений до присяги 23 вересня 2021 року. З жовтня 2022 по квітень 2023 року Чак обіймав посаду державного міністра у Міністерстві оборони[14][15].

21 квітня 2023 року Чака призначено наступником Домініка Рааба на посаді державного секретаря з питань юстиції та лорд-канцлера. Король Чарльз III призначив його на ці посади на засіданні Таємної ради 26 квітня 2023 року, на якому він також склав присягу ради[14].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Lundy D. R. The Peerage
  2. Muslim Patrol charged after posting video on youtube – Eastlondonlines. East Lond Onlines (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  3. Culbertson, Alix (8 травня 2014). Islamic members of anti-Shi'ite terrorist group found guilty for Edgware Road attacks. MyLondon (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  4. Brown, David (26 серпня 2023). The party’s over for Fast Eddie as conman’s £12m is seized by court (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 26 серпня 2023.
  5. Media Release: UN Declares Detention of Imprisoned Iranian Lawyer Arbitrary (англ.). Freedom Now. Процитовано 26 серпня 2023.
  6. Результати выборів в раду Хаммерсміта и Фулхема в 1964–2010 роках (PDF). Плімутський університет.
  7. а б About Alex Chalk MP. Alex Chalk (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  8. South West – Business news, local news, expert opinion. Business Live (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  9. Justice Committee. Parliament UK (англ.).
  10. Justice Committee: weekly update. Parliament UK (англ.).
  11. Funding boost for remote victim services. GOV.UK (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.
  12. Independent review into Criminal Legal Aid to launch in January. GOV.UK (англ.). Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 26 серпня 2023.
  13. Law Officers sworn in. GOV.UK (англ.).
  14. а б Stacey, Kiran (21 квітня 2023). Oliver Dowden named deputy PM and Alex Chalk justice secretary after Raab quits. The Guardian (англ.). ISSN 0261-3077. Процитовано 26 серпня 2023.
  15. Alex Chalk KC MP. GOV.UK (англ.). Процитовано 26 серпня 2023.