Алларгентум
| Алларгентум | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA1970 s.p. |
| Абревіатура | All[3] |
| Хімічна формула | Ag₁₋ₓSbₓ (x=0.09-0.16)[1] |
| Nickel-Strunz 10 | 2.AA.30 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий |
| Сингонія | Гексагональна |
| Блиск | металевий |
| Прозорість | непрозорий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | срібло[4] |
 Алларгентум у Вікісховищі | |
Алларгентум (англ. Allargentum) — помірно рідкісний мінерал з класу антимонидов надкласса сульфідів і сульфосолей (по Dana (8), інші автори відносять його до підкласу интерметаллидов / природних сплавів / класу самородних елементів). Раніше розглядався як різновид самородного Ag. У вигляді складних зрощень з самородним сріблом і дуже дрібних окремих зерен. З діскразітом як продукт розпаду твердого розчину. Зустрічається в срібних рудах, в срібно-сурм'яних рудах (Ni-Co-Ag родовищ).
Алларгентум — Ag1-xSbx (x = 0.09-0.16)
Типові домішки Hg, Ni, As
Молекулярний вага 108.01
Походження назви названий від грецького άλλος («allos») — «інший», і латинського argentum, «срібло».
MA статус затверджений 1970
Рік відкриття 1950
Класифікація[ред. | ред. код]
Strunz (8-е видання) 2
A.02-10 Dana (8-е видання) 2.2.1.2
Hey's CIM Ref. 1.46
Фізичні властивості[ред. | ред. код]
Колір мінералу білий прозорість непрозорий блиск металевий
Твердість (шкала Мооса) 3.5
Мікротвердість VHN100 = 172—203
Щільність (виміряна) 10.0 g / cm3
Щільність (розрахункова) 10.12 g / cm3
Радіоактивність (GRapi) 0
Кристалографічна властивості[ред. | ред. код]
сингония Гексагональна
Параметри комірки a = 2.952Å, c = 4.773Å
Ставлення a: c = 1: 1.617
Число формульних одиниць (Z) 2
Обсяг елементарної комірки V 36.02 ų (розраховане за параметрами елементарної комірки)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (December 2014) — 2014.
- ↑ Cabri L. J., (not translated to fr) Allargentum, redefined // The Canadian Mineralogist — 1970. — Vol. 10. — P. 163–172. — ISSN 0008-4476; 1499-1276
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ http://rruff.info/doclib/hom/allargentum.pdf
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алларгентум // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Алларгентум // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Некрасова А. Н. та ін. Перша знахідка алларгентума в СРСР. — ДАН СРСР, 1977, 232, № 3, 671—673 \\ Охотско-Чукотський вулканічний пояс, Росія (СВ)
- Zeitschrift für Elektrochemie (1940): 53.
- Canadian Mineralogist (1970): 10: 163.
- Canadian Mineralogist (1974): 14: 139—142.
- European Journal of Mineralogy (1996): 8: 1347.
- American Mineralogist: 56: 638.
Посилання[ред. | ред. код]
- Алларгентум в GeoWiki [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |