Алніко
Алніко (від ал(юміній), ні(кель) і ко(бальт)) — магнітно-тверді сплави на основі системи залізо — кобальт — нікель — алюміній (8–12 % Al, 15–26 % Ni, 5–24 % Co, до 6 % Cu, до 1 % Ti, решта — Fe)[1].
Відрізняються кращими ніж у алні магнітними властивостями. Використовується у виробництві постійних магнітів для магнітних підшипників, генераторів та електродвигунів з постійними магнітами.
Згідно ГОСТ17809-72 сплав заліза (53 %), алюмінію (10 %), нікелю (19 %) и кобальту (18 %) має маркування ЮНДК.[2]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Cullity, B. D.; C. D. Graham (2008). Introduction to Magnetic Materials. Wiley-IEEE. p. 485. ISBN 978-0-471-47741-9
- ↑ http://docs.cntd.ru/document/gost-17809-72 [Архівовано 29 квітня 2019 у Wayback Machine.] ГОСТ 17809-72. Материалы магнитотвердые литые. Марки.
Джерела[ред. | ред. код]
- УРЕС — 2-е видання.
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про матеріал. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |