Алопластика
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Алопластика — заміщення дефекту тканин та органів різними штучними матеріалами, які не впливають шкідливо на навколишні тканини.
Історія[ред. | ред. код]
Везаліус ще 1542 р. вперше відновив кровоплин в артерії за допомогою трубки з комишу. Сьогодні у судинній хірургії дуже широко користуються найрізноманітнішими протезами судин з лавсану, тефлону, терплану, дакрону та інших синтетичних матеріалів. Понад 50 років травматологи успішно з’єднують кістки за допомогою металевих цвяхів, шурупів, скоб, дроту, шовку, капрону тощо. Ортопеди застосовують штучні суглоби, судинні хірурги — клапани серця та інше.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Алопластика в хірургії. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
- Алопластика [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ