Альберт Анкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Анкер
нім. Albert Anker

Народження 1 квітня 1831(1831-04-01)[1][2][…]
Інс, Швейцарія
Смерть 16 липня 1910(1910-07-16)[1][2][…] (79 років)
  Інс, Швейцарія
Країна  Швейцарія
Жанр портретний живописd
Навчання Національна вища школа красних мистецтв, Університет Мартіна Лютера і Бернський університет
Діяльність ілюстратор, художник, pottery painter
Напрямок реалізм і імпресіонізм
Роки творчості 1851[4]1910[4]1910[4]
Вчитель Шарль Глейр
Член Zofingiad
Роботи в колекції Палац витончених мистецтв[5], Художній музей Базеля, Cantonal Museum of Fine Artsd, Musée d'Art et d'Histoired, Рінглінг музей, Kunsthaus Zürichd, Kunst Museum Winterthur | Reinhart am Stadtgarten[d] і Музей мистецтв
Нагороди

CMNS: Альберт Анкер у Вікісховищі

Альберт Анкер (нім. Albert Anker, 1 квітня 1831–16 липня 1910) — швейцарський художник і графік другої половини XIX — початку XX століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Анкер народився в Швейцарії, в комуні Інс (кантон Берн) у сім'ї ветеринара Самуеля Анкера. Він навчався у школі в Невшателі, де разом з Огюстом Бачеліном, згодом одним із художників, брав уроки малювання у Луї Валлінгера в 1845—1848 р.р. У 1851 році після закінчення гімназії Кірхенфельд у Берні став вивчати теологію. У 1853 році залишив навчання та зайнявся живописом.

Уроки письма (1865) — здобула золоту медаль Паризького салону

Анкер переїхав до Парижа, де у 1855—1860 роках навчався у Паризькій національній вищій школі образотворчих мистецтв (фр. École nationale supérieure des beaux-arts). Також навчався у Чарльза Глейра. У 1859—1885 р.р. виставляв свої роботи на Паризьких салонах.

Після смерті батька в 1860 році успадкував його будинок в Інсі, де спочатку проводив лише літні місяці, потім повертаючись до Парижа.

Анкер одружився з Анною Рюфлі в 1864 році, і у них було шестеро дітей. У 1866—1882 роках заробляв на життя, працюючи художником-декоратором з кераміки. У 1866 був нагороджений золотою медаллю на Паризькому салоні за роботи Спляча дівчина у лісі (1865) та Уроки письма (1865) .

Був членом Великої ради кантону Берна (1870—1874). Ініціатор створення міського музею. Організатор швейцарської експозиції на Всесвітній виставці 1878 року у Парижі.

У 1900 році університет Берна присвоїв йому звання доктора honoris causa. Офіцер ордена Почесного легіону .

Альберт Анкер в 1901 році

У 1901 році в результаті інсульту у художника паралізувало праву руку. З того часу Анкер займався лише акварельними малюнками. У 1910 році в Музеї мистецтва та історії в Невшателі відбулася перша експозиція, присвячена Альберту Анкеру[6] .

Анкер — автор великої кількості жанрових полотен, присвячених життю швейцарців, портретів. На багатьох з них зображував дітей, у тому числі шістьох власних.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]