Альберт Ганценмюллер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альберт Ганценмюллер
нім. Albert Ganzenmüller
Народився 25 лютого 1905(1905-02-25)[1][2]
Пассау, Нижня Баварія, Баварія, Німецька імперія[1]
Помер 20 березня 1996(1996-03-20)[1][2] (91 рік)
Мюнхен, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність політик, інженер, railway engineer
Alma mater Мюнхенський технічний університет
Знання мов німецька
Заклад Deutsche Reichsbahn
Членство СА і Corps Rheno-Palatia Münchend
Посада державний секретар
Військове звання Бригадефюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Орден крові
Орден крові
Пам'ятна Олімпійська Медаль
Пам'ятна Олімпійська Медаль
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку

Альберт Ганценмюллер (нім. Albert Ganzenmüller; 25 лютого 1905, Пассау20 березня 1996, Мюнхен) — німецький інженер, доктор інженерних наук, бригадефюрер СА. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія[ред. | ред. код]

Учасник Пивного путчу. З 1928 року працював в Імперській залізниці. 1 квітня 1931 року вступив в НСДАП (квиток №483 916), 1 вересня — в СА. З 1937 року працював в залізничному відділі Імперського міністерства транспорту. З 16 лютого 1942 року — комісар Імперської залізниці в головній залізничній дирекції «Схід». З 27 травня 1942 року — статс-секретар Імперського міністерства транспорту.

В 1945 році переїхав а Аргентину, де став залізничним консультантом. В 1955 році повернувся в Німеччину і став транспортним спеціалістом компанії Hoesch AG в Дортмунді. 1 квітня 1968 року вийшов на пенсію.

В 1969/70 роках провів 2 місяці в ув'язненні за звинуваченням в «пособництві вбивствам і позбавленню волі з частковим летальним результатом при виконанні службових обов'язків» (постачання СС поїздами, які використовувались для транспортування євреїв в табори смерті). Звільнений під заставу в розмірі 300 000 марок. В 1973 році знову постав перед судом, проте 29 квітня в Ганценмюллера відбувся серцевий напад, тому процес призупинили. 2 березня 1977 року справу остаточно закрили через нестачу доказів.

Звання[ред. | ред. код]

  • Радник Імперської залізниці (1 квітня 1934)
  • Старший урядовий радник (1 жовтня 1938)
  • Президент відділу (1 жовтня 1940)
  • Віце-президент Імперської залізниці (6 жовтня 1941)
  • Оберфюрер СА (30 січня 1942)
  • Бригадефюрер СА (9 листопада 1942)

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Der Bau und die Wirtschaftlichkeit von Schienen-Straßen-Fahrzeugen. Diss. TH Breslau, Reichsbahn-Zentralamt, München 1934.
  • Kommt eine Renaissance der Schiene? in: Nahverkehrspraxis 4(1956), S. 311–315
  • Die argentinischen Eisenbahnen. Wirtschaftliche und technische Schriftenreihe im Verlag Ernst Arnold, Dortmund-Mengede 1957.
  • Der amphibische Transport mit besonderer Berücksichtigung der Massenbeförderung. in: Glasers Annalen für Gewerbe und Bauwesen 84 (1960), S. 28–34

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #12239822X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.