З 1919 року виступав у клубі «Гавр». Тричі ставав переможцем чемпіонату Нормандії, що проводився під егідою Французької футбольної федерації[2]. В 1920 році допоміг команді дістатися фіналу Кубка Франції, але зіграти у вирішальному матчі не зміг.
У 1919 році був учасником Міжсоюзницьких ігр, великих спортивних змагань, що були організовані країнами-переможцями в Першій світовій війні. Участь у змаганнях брали діючі і колишні учасники збройних сил своїх країн. У складі збірної Франції (як і в інших командах) виступали відомі футболісти, гравці національної збірної[3]. Втім, матчі турніру не входять до офіційного реєстру ФІФА. Ігри проводились у Парижі на новозбудованому стадіоні Першинг. Франція впевнено виграла групу А, здобувши три перемоги над командами Румунії (4:0, один з голів забив Реньє), Греції (11:0, відзначився трьома голами) і Італії (2:0)[4]. У фіналі суперником стала збірна Чехословаччини. Реньє відзначився голом у першому таймі, але його команда у підсумку поступилась з рахунком 2:3[4].
У березні 1920 року дебютував у офіційному матчі національної збірної Франції в товариській грі проти Італії (4:9)[5]. У 1924 році потрапив у заявку збірної на Олімпійських іграх у Парижі, але на поле не виходив. Всього в національній команді зіграв чотири матчі і забив 1 гол.
.svg){kind=small}
Франція
Франція
Бельгія
Угорщина
46'