Альпарі Дюла
| Альпарі Дюла | |
|---|---|
| угор. Alpári Gyula | |
_1962,_MiNr_0921.jpg) | |
| Народився |
19 січня 1882[1] Дунафельдварd, Пакшський ярашd, Толна, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
| Помер |
17 липня 1944[1][2] (62 роки) Заксенгаузен, Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | журналіст, політик, редактор |
| Знання мов | угорська |
| Посада | People's Commissard[3] |
| Партія | Угорська соціал-демократична партія і Комуністична партія Угорщиниd |
| Діти | Pál Alpárid |
Альпарі Дюла (Alpári Gyula, 16 жовтня 1882 — 17 червня 1944) був діячем угорського і міжнародного робітничого руху.
Життєпис[ред. | ред. код]
З 1901 року він був членом Соціал-Демократичної Партії Угорщини (СДПУ); з 1918 року він був членом Комуністичної Партії Угорщини (КПУ); з 1919 року він був членом її Центрального Комітету. Разом з Карлом Лібкнехтом він брав участь у створенні Соціалістичного Інтернаціоналу молоді в 1907 році. Як один з лідерів лівої опозиції він був виключений з СДПУ в 1910 році, а в 1911 році — з другого Інтернаціоналу (проти цього дискримінаційного рішення виступили Володимир Ілліч Ленін, Карл Лібкнехт, Клара Цеткін та Ростислав Люксембург). Під час Угорської соціалістичної революції 1919 року Альпарі був заступником наркома закордонних справ. Після поразки Радянської влади в Угорщині він емігрував і брав участь у діяльності ряду європейських комуністичних партій. Він також редагував інформаційні бюлетені та інші видання Комінтерну. В 1940 році Альпарі заарештований у Парижі нацистами і страшений у концтаборі Заксенгаузен.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #126419957 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ József B., László H. Magyarország kormányai — 5 — Akadémiai Kiadó, 2004. — С. 272. — 549 с.
- ↑ Альпарі Дюла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 152. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.