Альфредо Гонсалес Флорес
| Альфредо Гонсалес Флорес | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 8 травня 1914 — 27 січня 1917 | |||
| Попередник: | Рікардо Хіменес Ореамуно | ||
| Наступник: | Федеріко Тіноко Ґранадос | ||
| Народження: |
15 червня 1877 Ередія, Коста-Рика | ||
| Смерть: |
28 грудня 1962 (85 років) Ередія, Коста-Рика | ||
| Країна: | Коста-Рика | ||
| Батько: | Domingo González Pérezd | ||
| Автограф: | 
| ||
.svg)
Альфредо Гонсалес Флорес (ісп. Alfredo González Flores; 15 червня 1877 — 28 грудня 1962) — костариканський політик, вісімнадцятий президент Коста-Рики, повалений в результаті державного перевороту.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї Домінго Гонсалеса Переса, відомого костариканського політика та віцепрезидента країни, й Елемберти Флорес.
1896 року закінчив коледж та отримав диплом юриста, а 14 травня 1922 року одружився з Делією Моралес Гутьєррес. 1898 року Гонсалес відвідав Велику Британію, де почав цікавитись економікою, в якій згодом став експертом. Після повернення на батьківщину закінчив юридичну школу та 1 вересня 1902 року вступив до Асоціації адвокатів.
1897 року брав участь в опозиційному русі проти режиму президента Рафаеля Іглесіаса Кастро, а також у політичній кампанії 1905 року, коли підтримав кандидатуру Максимо Фернандеса Альварадо на президентських виборах. Від 1910 до 1914 року був леном Республіканської партії в провінції Ередія. Представив проєкт створення іпотечного банка, який схвалив Конгрес, однак президент Рікардо Хіменес Ореамуно наклав на нього вето.
Президентство[ред. | ред. код]
1914 року був обраний Конгресом на посаду президента Коста-Рики. Віцепрезидентами стали його батько, Доминго Гонсалес Перес, і Франсіско Агілар Баркеро.
За його врядування було засновано Національний банк Коста-Рики й ухвалено важливі закони в податковій галузі. Його податкова законотворчість включала запровадження податку на прибуток, податку на землі, що не обробляються та податку на додану вартість. Було завершено електрифікацію залізничної лінії Сан-Хосе — Пунтаренас, було засновано сільськогосподарську школу, поштове управління та міністерство охорони здоров'я. В Ередії було відкрито професійне училище для підготовки вчителів. Тим не менше, той же період позначився фальсифікаціями у виборчому процесі, особливо в межах парламентських виборів 1915 року, на яких майже всі обрані депутати виявились членами урядової партії.
Був повалений 27 січня 1917 року військовим міністром Федеріко Тіноко Ґранадосом.
Подальша діяльність[ред. | ред. код]
Від 1917 до 1920 року проживав в еміграції у Сполучених Штатах. 1920 року опублікував книгу «Нафта і політика Коста-Рики»[1], а 1923 представляв Коста-Рику на судовому процесі проти Великої Британії.
В Ередії на кошти Альфредо та Делії Гонсалес було збудовано шпиталь, який у подальшому отримав ім'я колишнього президента.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Flores, Alfredo González (1920). El petróleo y la política en Costa Rica (ісп.) . Impr. Trejos Hnos. Процитовано 15 березня 2021.
Література[ред. | ред. код]
- Vega, Eugenio Rodríguez (1989). Ideas políticas de Don Alfredo González Flores (ісп.) . EUNED. ISBN 978-9977-64-489-9. Процитовано 15 березня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- González Flores, Alfredo (1877–1962) | Encyclopedia.com. www.encyclopedia.com (англ.) . Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
- Alfredo González Flores « Galería de Exmandatarios « Museo Nacional de Costa Rica. Museo Nacional de Costa Rica (ісп.) . 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
- Lic. Alfredo González Flores. Portal Municipalidad de Heredia (ісп.) . 28 липня 2020. Процитовано 15 березня 2021.
- Alfredo González Flores. www.asamblea.go.cr (ісп.) . Conozca la Asamblea. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
|
| ||||||||||
