Альфред Висоцький
 | |
| Громадянство | Республіка Польща |
|---|---|
| Дата народження | 26 серпня 1873[1] |
| Місце народження | Ланьцут |
| Дата смерті | 3 вересня 1959[1] (86 років) |
| Місце смерті | Краків |
| Рід | Q63531607? |
| Рід діяльності | дипломат, перекладач, театральний критик, правник, політик |
| Сфера роботи | дипломатія[2], перекладацтво[d][2], театральна критикаd[2], право[2] і політична діяльність[2] |
| Отримані відзнаки |
     |
 Альфред Висоцький у Вікісховищі | |
Альфред Висоцький (26 серпня 1873 — 3 вересня 1959) — польський юрист і дипломат у Польщі. Був послом Польщі у Швеції (1924—1928), Німеччині (1931—1933) та Римі (1933—1938). У 1938—1939 роках був сенатором.[3]
Життєпис[ред. | ред. код]
Наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття він був журналістом «Газети львівської», а також членом «Молодої польської богеми» у Львові.
У 1919—1920 рр. польський депутатський радник і повірений у справах у Празі, потім у Берліні. У 1922—1923 рр. генеральний інспектор польського консульства в Парижі.
З 1928 по 1931 рік заступник міністра закордонних справ. Польський сенатор у 1938—1939 роках. Залишався у Варшаві під час німецької окупації Польщі у Другій світовій війні.
Нагороджений Великим хрестом ордена Христа (1931). 10 листопада 1938 р. Висоцький був нагороджений великим поясом ордена Відродження Польщі за «видатні досягнення в державній службі».
Література[ред. | ред. код]
- Stanisław Łoza (red.): Czy wiesz kto to jest?. Warszawa: Wydawnictwo Głównej Księgarni Wojskowej, 1938, ss. 824–825. [dostęp 2021-01-12].
- Kto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej (red. nauk. Jacek M. Majchrowski przy współpr. Grzegorza Mazura i Kamila Stepana). Warszawa: Wyd. BGW, 1994, s. 117. ISBN 8370665691.
- Шаблон:EncyklopediaTeatru
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Alfred Wysocki, przyszły dyplomata, pracował wówczas w «Gazecie Lwowskiej» i jako młody odporny, zwykł być tak odprowadzać do domu z winiarni George'a Jana Kasprowicza, zawołanego zabawowicza o słabej głowie, i robił to tak, żeby Kasprowicz był przekonany, że to on Wysockiego odprowadza.Palestra 11-12/2006