Альфред Мюллер

Альфред Мюллер
нім. Alfred Müller
Прізвисько	Ракетний Мюллер (нім. Raketen-Müller)
Народився	23 листопада 1915(1915-11-23) Kaltensondheimd, Бібельрід, Кітцінґен, Нижня Франконія, Баварія, Німецька імперія
Помер	2 липня 1997(1997-07-02) (81 рік) Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Діяльність	воєначальник
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	бригадний генерал
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак «За поранення» в чорному Орден Михая Хороброго 3-го класу Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» Кубанський щит

Альфред Мюллер (нім. Alfred Müller; 23 листопада 1915, Бібельрід — 2 липня 1997, Мюнстер) — німецький воєначальник, оберстлейтенант вермахту (1944), бригадний генерал бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1935 році вступив на службу в 7-й артилерійський полк. 1 квітня 1937 року переведений в піхоту. З 1 листопада 1938 року — ад'ютант 74-го піхотного полку, з яким взяв участь у Польській кампанії. Наприкінці 1939 року переведений в штурмову артилерію і призначений командиром 666-ї батареї. З червня 1941 року брав участь в Німецько-радянській війні. В листопаді 1941 року відправлений на навчання в 2-й навчальний артилерійський полк, а наприкінці року прийняв командування 901-ю навчальною батареєю штурмових гармат. Брав участь у наступі на Сталінград. З 11 лютого 1943 року — командир 200-го запасного дивізіону штурмових гармат, з 28 березня 1943 року — 191-го дивізіону. Відзначився у боях на Кубані та в Криму. З 12 серпня 1944 року — начальник училища штурмової артилерії в Бурзі. Наприкінці війни очолив сформовану з особового складу училища бойову групу «Бург», з якою брав участь у боях на Ельбі. 20 квітня 1945 року група була розгорнута в дивізію «Фердинанд фон Шілль» на чолі з Мюллером. 8 травня 1945 року здався американським військам. 1 лютого 1956 року вступив на службу в бундесвер. 31 березня 1975 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (11 жовтня 1939)
  • 1-го класу (25 липня 1941)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» 1-го ступеня (29 серпня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (20 лютого 1943)
  • дубове листя (№ 354; 15 грудня 1943)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (7 червня 1943)
• Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунське королівство; 28 січня 1944)
• Кубанський щит (1 грудня 1944)
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест (22 лютого 1973)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• SCHERZER, VEIT & FARWICK, WERNER, Die Ritterkreuzträger der Sturmartillerie 1939—1945, Verlag Veit Scherzer, 2012.