Альфред Цех

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфред Цех
нім. Alfred Zech
Народився 12 жовтня 1932(1932-10-12)
Злотники, Ґміна Прушкув, Опольський повіт, Опольське воєводство, Республіка Польща
Помер 13 червня 2011(2011-06-13) (78 років)
Гюккельгофен, Гайнсберг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність гірник, військовослужбовець
Учасник Друга світова війна
Партія Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному

Альфред Цех (нім. Alfred Zech; 12 жовтня 1932, Гольденау13 червня 2011, Гюккельгофен) — наймолодший кавалер Залізного хреста 2-го класу.

Біографія[ред. | ред. код]

Член Юнгфольку. У 1945 році під час оборони Гольденау бачив, як 12 німецьких солдатів були поранені після вибуху осколкової гранати; всупереч заборонам матері, він викрав візок батька і на ньому вивіз 8 поранених солдатів під масовим ворожим вогнем, а потім повернувся, щоб врятувати інших чотирьох.

Згідно зі спогадами Цеха, через кілька днів на їхню сімейну ферму приїхав генерал, який запропонував хлопчикові приїхати в Берлін для зустрічі з фюрером. 20 квітня 1945 року на церемонії з нагоди дня народження фюрера він отримав з рук Гітлера Залізний хрест 2-го класу. На бенкеті Цеха запитали, чи хотів би він повернутися додому або продовжити службу, і Цех вибрав друге. Фотографії хлопчика потрапили в Buro Laux, агентство Міністерства закордонних справ Рейху, а пізніше через Pressens Bild потрапили в Associated Press.[1]

Цех служив в німецькій частині, яка билася під Фройденталем. Він був поранений і потрапив у полон, в 1947 році був звільнений. Йому довелося пройти 400 км до рідного дому, де йому розповіли, що його батько вступив у фольксштурм і загинув в битві. Територія Верхньої Сілезії, де проживали батьки Цеха, після війни відійшла до Польщі і Цеху довелося вступити в Польську об'єднану робітничу партію, щоб потім отримати право на виїзд з країни. У 1964 році він виїхав до ФРН, де працював різноробочим.

Сім'я[ред. | ред. код]

Був одружений, мав 10 дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.25 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Field, Jacob F. D-Day in Numbers: The Facts Behind Operation Overlord. — Michael O'Mara Books, 2014. — P. 138—139. — ISBN 1782432396.
  • Kater, Michael. Hitler Youth. — Harvard University Press, 2009. — P. 223. — ISBN 0674039351.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Crary, David. Associated Press releases in-depth review of its coverage of Nazi Germany. chicagotribune.com. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.